TERRA ORTHOPAEDICA

Брендинг Державної Установи «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України»

Ю.В. Поляченко, О.А. Турчин, А.А. Безуглий, О.Г. Гайко — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Мета: висвітлення загальних аспектів брендингу закладу охорони здоров’я та повідомлення про створення нового логотипу ДУ «ІТО НАМН України». Для визначення та узгодження основних якостей іміджу бренда нашого закладу був застосований метод номінальної групи, який є структурованим процесом групового вирішення проблем і прийняття рішень. Для створення нового логотипу інституту був оголошений конкурс, після чого було розглянуто всі попередні назви закладу, як висновок, майже в кожній з них сталими залишалися три букви І Т О. Прототипом нового лого став відомий успішний логотип iPhone. Новий логотип являє собою напис «іТО» з сірими колірними акцентами. Створення нового логотипу нашого інституту є першим досвідом брендингу. Три літери з першого погляду створюють в свідомості пацієнта ряд асоціацій з певними очікуваними вигодами та цінностями, які він бажає отримати при зверненні саме до нашого.

Травматичні ушкодження кісток верхньої кінцівки у цивільних постраждалих від сучасних бойових дій

Р.В. Деркач, Т.А. Євлантьєва — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Вступ: Зростання кількості терористичних атак та військових конфліктів, спрямованих проти цивільних, стало унікальним викликом для медичних працівників у всьому світі. Мета дослідження: Визначити клініко-нозологічну структуру ушкоджень верхньої кінцівки серед цивільних постраждалих від сучасних бойових дій. Матеріали і методи: Для виконання нашої роботи ми проаналізували травматичні ушкодження кісток скелета у 137 цивільних пацієнтів, що отримали ушкодження від сучасних бойових дій в Україні та лікувались у закладах охорони здоров’я прифронтової зони у період 2014-2023 роки. Результати та їх обговорення: Під час повномасштабного вторгнення у 2022 році виникла зміна у розподілі травми верхньої кінцівки серед цивільних постраждалих від сучасних бойових дій. Найбільший ріст зафіксований серед пацієнтів з ушкодженнями кисті. Кількість таких поранень виросла у 7,7 разів у порівнянні з довоєнним періодом. Також значне зростання продемонстрували пацієнти з переломами лопатки. Якщо під час ООС ця травма зустрічалась у 1,5% постраждалих, то за час повномасштабної війни їх кількість зросла до 8,7%. Зростання цього типу травм, на нашу думку, є результатом інтенсивнішого впливу мінно-вибухових ушкоджень, якому наразі піддається ширше коло цивільного населення. Так, кількість переломів діафізу передпліччя збільшилась у понад 2,5 рази. Також зростання рівня було відмічено серед пацієнтів з переломами у дистальному відділі передпліччя, однак з нижчим показником у 1,4 рази. Невеликий приріст виявлено і поміж пацієнтами з переломами ключиці. Висновки: Аналіз розподілу травм верхньої кінцівки серед цивільних пацієнтів постраждалих від сучасних бойових дій вказав на істотні зрушення, що пов’язані зі змінами у механізмах травмування, інтенсивності бойових дій та переважанням мінно-вибухової травми під час повномасштабного вторгнення.

Моделювання роботи м’язів плечового суглобу при відведенні верхньої кінцівки

пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Вступ. При ендопротезуванні плечового суглобу функціонування м’язів плеча не може бути переоціненим. На сьогодні розроблено наступні стратегії збереження м'язів під час ендопротезування: 1) мало-інвазивні доступи, 2) прецизійне позиціонування компонентів ендопротезу, 3) рання мобілізація та післяопераційна реабілітація. Мета: оцінити силовий внесок окремих м’язів плечового поясу при відведенні верхньої кінцівки в плечовому суглобі. Матеріали і методи. В структуру моделі входять 6 суглобових з'єднань: надплечово-ключичне (аrticulatio acromio-clavicularis - ac), грудинно-ключичне (аrticulatio sternoclavicularis - sc), плечове (articulatio glenohumeralis - gh), плечо-ліктьове (аrticulatio humeroulnaris – hu), плечо-променеве (аrticulatio humeroradialis – hr) та променево-зап'ясткове (аrticulatio radiocarpalis – rc). Розглядали рух верхньої кінцівки при відведенні без навантаження та з вагою 2 кг. Результати. Виходячи з аналізу результатів отриманих в роботі, визначено, що з розглянутих м’язів основним відповідальним за відведення верхньої кінцівки, є m. deltoideus, pars acromial. Саме ця порція дельтоподібного м’язу розвиває максимальну силу при відведенні руки. Інші м’язи виконують переважно роль стабілізаторів, робота яких направлена на утримання плеча у суглобовій западині. Їх сила направлена в протилежний бік від напрямку руху. Відмітимо, що активність м’язів, які вивчали в даній роботі, була переважно до кута відведення від 30° до 50°, в залежності від функції м’язів при виконанні відведення. Для здійснення подальшого руху вище 50° в роботу залучається лопатка зі своїм м’язовим апаратом. Висновки. Максимальну силу при відведенні верхньої кінцівки розвиває m. deltoideus, pars acromial. При збільшені кута відведення більше 30°-50° спостерігається зменшення м'язової сили м’язів ротаторної манжетки або їх перехід у «режим підтримки». Отримані результати поглиблюють розуміння біомеханіки м'язів плечового поясу та мають значення для фізіології рухів.

Ретроспективний аналіз бойової хірургічної травми ділянки ліктьового суглоба

О.В. Долгополов, А.О. Ворона — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Резюме. Бойові хірургічні травми ліктьового суглоба є актуальною проблемою в умовах сучасної війни, оскільки поєднують пошкодження кісткових структур, нервів і м'яких тканин, що ускладнює їх лікування та реабілітацію. У дослідженні проведено ретроспективний аналіз 30 пацієнтів з вогнепальними ушкодженнями ліктьового суглоба, що лікувались у відділенні Важкої Поліструктурної Травми у 2022–2025 роках. Середній вік пацієнтів становив 35,0 ± 9,1 років. При поступленні в стаціонар 20 пацієнтів (69,0%) вже мали апарат зовнішньої фіксації плече-передпліччя. Дефекти виростків плечової кістки діагностовано у 30 пацієнтів: у 12 випадках (40,0%) – кістковий дефект латерального виростка, у 11 (36,7%) – кістковий дефект медіального виростка, у 7 (23,3%) – масивний кістковий дефект виростків. Дефекти м’яких тканин, що потребували закриття клаптями, виявлено у 13 пацієнтів (44,83%). Пошкодження нервових структур виявлено у 18 пацієнтів (62,07%), з яких 12 (41,38%) мали пошкодження ліктьового нерва, 8 (27,59%) – променевого, 4 (13,79%) – одночасне ураження ліктьового та променевого нервів, а у 5 (17,24%) – усіх трьох нервів. Відновлення анатомічних структур та адекватної функції ліктьового суглоба здійснювалося шляхом закриття дефектів м’яких тканин клаптями (випадкові абдомінальні клапті, SCIA), реконструкції виростків плечової кістки аутотрансплантатами з крила клубової кістки та подальшого реабілітаційно-відновного лікування за міжнародними протоколами. Оцінка функції ліктьового суглоба та ефективності лікування до оперативного лікування та через 2 місяці після реконструкції за шкалою Liverpool Elbow Score дозволила визначити ступінь відновлення рухової функції.

Хірургічне лікування тривимірних згинальних контрактур проксимальних міжфалангових суглобів довгих пальців кисті з використанням латерального прямого бокового шкірно-жирового пальцевого ротаційного клаптя з рандомізованим кровообігом

О.Ю. Фурманов, Є.В. Симулик, В.І. Кірімов — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Резюме. Мета дослідження – оцінити можливості закриття дефекту покривних тканин, які виникають при усуненні тривимірних контрактур проксимального міжфалангового суглоба з екстра- та інтраартикулярними складовими, латеральним прямим боковим шкірно-жировим пальцевим ротаційним клаптем пальця з рандомізованим кровообігом та розробити хірургічний доступ, що дозволяє провести усунення всіх елементів контрактури та одноетапне закриття хірургічного дефекту покривних тканин долоневої поверхні пальця. В статті представлено результати хірургічного лікування пацієнтів за розробленою методикою.

Матеріали та методи. Під наглядом знаходилось 15 пацієнтів з післятравматичними стійкими тривимірними дермато-тено-артрогенними контрактурами проксимального міжфалангового суглоба на 18 довгих пальцях кисті. Всім було проведено клінічнічне, лабораторне та рентгенологічне дослідження. У всіх пацієнтів на 18 довгих пальцях провели реконструктивно-відновну операцію – теноліз, артроліз, при потребі – подовження сухожилля та закриття дефекту покривних тканин, який виникав в ході операції, латеральним прямим боковим пальцевим шкірно-жировим клаптем з рандомізованим кровообігом.

Результати. Оцінку результатів хірургічного лікування стійких дермато- тено- артрогенних контрактур проксимального міжфалангового суглоба провели за ортопедичними та хірургічними принципами.

Висновки. Закриття дефекту покривних тканин над функціонально важливими структурами пальця можливе при використанні Н-подібного доступу для тенолізу та артролізу з переходом на підняття та переміщення латерального прямого бокового шкірно-підшкірного клаптя з рандомізованим кровообігом. Технічна простота та надійність методу закриття шкірного дефекту долоневої поверхні пальців, що виникає при усуненні стійких тривимірних контрактур проксимальних міжфалангових суглобів, латеральним прямим боковим шкірно-жировим клаптем з рандомізованим кровообігом, що дозволяє рекомендувати його до використання.

Диференційна діагностика больових феноменів резидуальної кінцівки (Огляд літератури)

О.А. Турчин, В.М. Пятковський, Т.А. Євлантьєва, В.С. Харчик, А.П. Лябах — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Мета. Аналіз літературних джерел присвячених етіопатогенезу, уточненню визначень та диференційній діагностиці больових феноменів резидуальної кінцівки.

Матеріали та методи. Публікація є описовим оглядом літератури, проведеним на основі аналізу доступних літературних джерел, відібраних в результаті пошуку в бібліотечних базах даних Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, PubMed, Cochrain Database.

Результати та їх обговорення. Висновки. Больові феномени резидуальної кінцівки включають фантомний біль, фантомні відчуття та біль у куксі. При цьому один больовий феномен здатен переходити у другий та обтяжуватись третім, що ускладнює їх діагностику та вибір методики лікування. Найчастіше виникає фантомний біль, який є основною причиною фізичних обмежень та інвалідності, має тенденцію до хронізації та тяжко піддається лікуванню, впливає на якість життя. Патогенез складний та пов’язаний з функціональною реорганізацією в первинній сомато-сенсорній корі. Сучасна література є достатньо розрізненою та суперечливою, а представлені дослідження не характеризують поточну популяцію пацієнтів, яка істотно змінилась за останні декілька років, що обумовлює потребу подальшого вивчення питання.

Cучасні аспекти застосування комп’ютер-асистованих апаратів зовнішньої фіксації (Огляд літератури)

пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Резюме. Застосування комп’ютер-асистованих апарат зовнішньої фіксації (КААЗФ) є ефективним і малоінвазивним методом для корекції багатоплощинних деформацій та дефектів кісток у дітей і дорослих. Вони дозволяють досягти кращого ступеня корекції порівняно з класичним апаратом Ілізарова, забезпечуючи меншу кількість ускладнень. Серед найефективніших КААЗФ виділяють просторову рамку братів Taylor (TSF) та Orthex Hexapod System. Окрім того, високу точність корекції з мінімізацією похибок демонструє роботизована система «Auto Strut». Основні ускладнення при використанні КААЗФ — поверхневі інфекції, тимчасові контрактури суглобів та сповільнена консолідація, які зазвичай лікуються консервативно.

Квітневі Тези 2025

Редакційна Колегія — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

Квітневі Тези 2025

75 років від дня народження Олександра Євгенійовича Лоскутова

Редакційна Колегія — пт, 15 сер 2025 00:00:00 +0300

75 років від дня народження Олександра Євгенійовича Лоскутова