Ключові слова
уповільнене зрощення кісток
ударно-хвильова терапія
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Порушення процесів кісткоутворення і сьогодні є досить розповсюдженими, досягаючи 2,7-27,1%, тому пошук і використання нових ефективних методів їхнього лікування і профілактики залишаються актуальними. Одним із таких методів є екстракорпоральна ударно-хвильова терапія. Погляди на її вплив на процеси кісткоутворення суттєво відрізняються.
Мета дослідження. Вивчити в умовах експерименту вплив та механізм дії ударно-хвильової терапії на процеси репаративного остеогенезу, а в клінічних умовах – вплив методу на переломи кісток з уповільненим зрощенням, псевдоартрози.
Матеріали і методи. В експерименті на кролях після проведення моделі наскрізного дірчастого дефекту проксимального метадіафіза великогомілкової кістки тваринам основної групи на ділянку травми впливали радіальними низькоенергетичними ударними хвилями на 3-ю, 6-ту, 9-ту, 12-ту добу після травми. Результати лікування оцінювали за даними клінічних, рентгенологічних та гістоморфологічних досліджень. Клінічний розділ охоплював 136 хворих із порушенням зрощення переломів довгих кісток, яким попередньо проводили консервативне лікування або остеосинтез. Усім пацієнтам проведено 1-3 сеанси ударно-хвильової терапії з оцінюванням результатів після лікування через 3, 6, 12 місяців на основі рентгенологічних досліджень та функціональної шкали Neer – Crantham – Shelton.
Результати. Проведені дослідження показали, що у кролів основної групи через місяць після ударно-хвильової терапії морфологічно відзначалася більша товщина і щільність сформованих кісткових перетинок на ділянці дефекту проксимального метадіафіза великогомілкової кістки, а через 45 діб – більша кількість випадків відновлення його кортикального шару (p<0,05). Після лікування пацієнтів з уповільненим зрощенням переломів кісток ударно-хвильовою терапією через 3 місяці консолідація за допомогою рентгенологічного методу була встановлена у 89,4% випадків, цей показник у наступні терміни дослідження практично не змінювався. За результатами лікування пацієнтів із псевдоартрозами кісток методом ударно-хвильової терапії через 3 місяці рентгенологічно консолідація була встановлена у 46,1% хворих, через 6 місяців – у 75,3%, через 12 місяців – у 80,9%. Наприкінці дослідження також значно покращувалися показники за функціональною шкалою Neer – Crantham – Shelton.
Висновки. Результати досліджень дозволяють зробити висновок, що ударно-хвильова терапія є ефективним неінвазивним методом лікування переломів кісток з уповільненим зрощенням, псевдоартрозів та є альтернативою хірургічному втручанню.
Посилання
Kalashnikov AV, Chip YeE, Kalashnikov OV, Chalaydyuk TP. Determination of the Efficiency of Using Different Methods of Treating Fractures of the Proximal Tibia. Herald of Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. 2019;4(103):25-38. DOI: 10.37647/0132-2486-2019-103-4-28-34 (in Ukraine).
Mansyrov AB, Lytovchenko VO, Gariachyi YeV. Complications of Intramedullary Blocking Osteosynthesis of Bones of Limbs and Ways to Prevent Them. Herald of Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. 2020;1(105): 35-43. DOI: 10.37647/0132-2486-2020-105-2-35-42. (in Ukraine).
Moya D, Ramón, S, Schaden, Wang CJ, Guiloff L, Cheng JH. The Role of Extracorporeal Shockwave Treatment in Musculoskeletal Disorders. The Journal of Bone and Joint Surgery: Feb.7, 2018;100(3): 251-263. DOI: 10.2106/JBJS.17.00661.
Matsuda M, Kanno H, Sugaya T, Yamaya S, Yahata K, Handa K, Shindoc T. Low-energy extracorporeal shock wave therapy promotes BDNF expression and improves functional recovery after spinal cord injury in rats. Experimental Neurology. 2020; 328: 113251-57. DOI: 10.1016/j.expneurol.2020.113251.
Qingxi Zhang, Yu Zhao, Dan Xing, Jianhao Lin. Global Research Trends in shock wave for Therapy from 1990 to 2019: A Bibliometric and Visualized Study. Biomed Res Int. 2021, Jan 7, 21:1372-1384. DOI: 10.1155/2021/3802319.
Vasilyev AY, Egorova EA. Extracorporeal shock wave therapy in the treatment of injuries and diseases of the musculoskeletal system M. “Medicina”, 2005. 95s. (in Russian).
Kostenko EV, Zuev DS, Zaitseva TN. The role of extracorporeal shock wave therapy in thecombined restorative treatment of the patients presenting with myofascial pain syndrome (a clinical review). Problems of balneology, physiotherapy, and exercise therapy. 2018;95(4):62-68. DOI: 17116/kurort20189504162 (in Russian).
Puetzler J, Mistrey A, Everding J, Raschke M, Arens D, Zeiter S. Focused high-energy extracorporeal shockwaves as supplemental treatment in a rabbit model of fracture-related infection. J. Orthopaedic Research. 2020 Jun; 38(6):1351–1358. DOI: 10.1002/jor.24565.
Kylymniuk LO. Forecasting of fracture healing complications and clinical and experimental substantiation of early diagnosis and choice of treatment method. Avtoref. cand. dis.,Vinnytsia 2019, 14s. (in Ukrainian).
Augat P., Claes L., Suger G. In vivo effect of shock-waves on the healing of fractured bone (Bristol. Av on). 2018;(29):374-8. DOI: 10.1016/0268-0033(95)00009-a.
Hertsen HI, Se-Fei, Ostapchuk RM, Lisovyi OV, Slabospytskyi AV. Extracorporeal shock wave therapy effect on bone fracture healing. (review of literature). Herald of Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. 2017; 1:61-65. (in Ukrainian).
Маgomedov AМ, Gertsen GI, Se Fey, Кuzub ТА, Кrinitskaya ОF. Impact of radial shock wave therapy of a low frequency on metabolic processes in the bone tissue in traumatic tibial defects inexperiment. Klinichna Hirurgiya. 2016; 4:64-66. (in Russian).
Se-Fei. Immune blood cells under the influence of extracorporeal shock wave therapy in bone trauma. Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2016;16,4 (56):276-280. (in Russian).
Thomas PR, Richard EB, Christopher GM. Principles of Fracture Management – Stutgart, 2001. – С. 753-765.
Wähnert D, Stolarczyk Y, Hoffmeier KL, Raschke MJ, Hofmann GO, Mückley T. The primary stability of angle-stable versus conventional locked intramedullary nails. International Orthopaedics. 2011;36(5):1059-64. DOI: 10.1007/s00264-011-1420-6.
Hertsen GI, Se-Fei, Ostapchuk RN, Malokhat’ko SI, Kostenko AV, Zherebchuk VV. Effect of Radial Extracorporeal Shock Wave Therapy on the Healing of Experimental Bone Defect. Herald of Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. 2016; 4 (605):11-16. (in Russian).
Se Fei. Effect of Radial Shock Wave Therapy on Reparative Regeneration of Bone Tissue. Avtoref. kand., dis. Kiev, 2017, 20s. (in Ukranian).
Maier M, Milz S, Tischer T, Münzing W, Manthey N, Stäbler A, Holzknecht N. Influence of extracorporeal shock-wave application on normal bone in an animal model in vivo. The Journal of Bone and Joint Surgery. British. 2002;84-B(4):592-9. DOI: 10.1302/0301-620x.84b4.11621.
Vasilevich SV, Kurchenko SN. Experimental Evaluation of the Effect of Radial Shock Wave Therapy on the Formation of Piezoelectric Effects in Bone Tissue. Biomedicinskiy jornal “Medline.ru”, 2021;22, 9:119-133. (in Russian).
Garilevich BA, Semenov AA, Gurevich KG, Nagornev SN, Radchenko SN, Puzyreva GA. Shock-wave therapy: status update on the problem and possibilities of application in clinical practice. Kursk. Scientific and Practical Bulletin “Man and His Health”. 2017;(3):11-18. DOI: 10.21626/vestnik/2017-3/02.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.