Ключові слова
карпальний тунельний синдром
тунельна невропатія
компресійно-ішемічна невропатія
серединний нерв
електроміографія
ЕМГ
дослідження нервової провідності
неврологія
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Для диференційної діагностики з іншою патологією та верифікації компресійно-ішемічної невропатії серединного нерву (КІН СН) в карпальному каналі (КК), визначення ступеню тяжкості ураження серединного нерва (СН) широко використовують інструментальні методи дослідження, серед яких найбільш поширеним та інформативним до цього часу залишається електроміографія (ЕМГ). Клінічний діагноз цієї патології більш відомий як карпальний тунельний синдром (КТС).
Мета. Вивчити діагностичну інформативність ЕМГ показників в українській популяції хворих з КТС та їх роль в прогнозуванні ефективності консервативного лікування цієї патології.
Матеріал і методи. 128 хворим (204 кінцівки) з клінічними ознаками КТС, які склали основну групу (ОГ) дослідження, виконано електроміографію (ЕМГ). Середній вік пацієнтів складав 58,2±12,5 років, серед них 105 (82 %) жінок та 23 (18 %) чоловіка, 77 з двостороннім та 51 з одностороннім процесом. Контрольну групу (КГ) склали 30 добровольців (54 кінцівки) без скарг та ознак неврологічної симптоматики. Середній вік – 45,1±7,8 років, серед них 23 (77,6%) жінки та 7 (23,3%) чоловіків. Для визначення ЕМГ предикторів ефективності консервативного лікування, а саме параневральних блокад з кортикостероїдами (ПБК), обстежено 58 кінцівок ОГ. ЕМГ проводили на апараті «Viking Quest» (Nicollet, США). Використовували наступні ЕМГ методики з оцінкою: дистальної моторної латентності (ДЛм) та амплітуди сумарного м’язового потенціалу (М-відповіді) M. abductor pollicis brevis (APB); дистальної (ДЛс) та пікової сенсорної латентності (ПЛс), амплітуди сенсорного потенціалу СН (2 палець) та швидкості проведення збудження сенсорним волокнам СН (ШПЗс); різниці дистальних сенсорних латентностей (РЛс с/п) сенсорного потенціалу (1 палець) при стимуляції СН (ДЛсс) та променевого нерва (ДЛсп) відповідно; різниці дистальних моторних латентностей (РЛм с/л) М-відповіді червоподібного та міжкісткового м’язів при стимуляції СН та ліктьового нерва; співвідношення амплітуди М-відповіді, отриманої при стимуляції СН на рівні нижньої третини передпліччя до амплітуди М-відповіді – на рівні середньої третини долоні (Ампл.к/д); швидкості проведення збудження по сенсорним волокнам ліктьового нерва (ШПЗл).
Результати. При аналізі середніх значень основних ЕМГ показників виявлено вірогідні відмінності у обстежених ОГ та КГ, які мали різну направленість змін, характерних для ІКН СН. На основні даних отриманих при дослідженні пацієнтів КГ (визначених референтних та абнормальних значень) та ROC аналізу визначено чутливість та специфічність основних показників ЕМГ: ДЛм – 73,5% та 96,3%; ПЛс – 81,9 % та 100%; ШПЗс – 93,9% та 100%; РЛс с/п – 62,5% та 100%, ДЛсс – 83,3% та 96,9 %; РЛм с/л – 88,2% та 100% відповідно (площа під ROC кривою 0,91-0,96). За результатами ROC аналізу визначено, що найбільш прогностично значимим ЕМГ показником щодо ефективності ПБК була Ампл.СП (чутливість 90,9 % та специфічність 92,0 %; площа під ROC кривою 0,95).
Висновки. ЕМГ є об’єктивним та інформативним методом діагностики КІН СН в карпальному каналі, визначення ступеня тяжкості ураження нерва у хворих з КТС та прогнозування ефективності ПБК.
Посилання
Gouzou S, Liverneaux P. Carpal tunnel syndrome and other nerve entrapment syndromes. Rev Prat. 2013 Nov;63(9):125862.
Lapierre F, Buffenoir K, Giot JP, Delmotte A, Rigoard P. The main tunnel syndromes. Neurochirurgie. 2009 Oct;55(45):393-412. doi: 10.1016/j.neuchi.2009.08.157.
Haiko O.G., Klymchuk L.I., Tymoshenko S.V. Problemy diahnostyky ta likuvannia karpalnoho syndromy [The Problems of the Carpal Tunnel Syndrome Diagnostic and Treatment: in Ukrainian]. Herald of Orthopedics, Traumatology, and Prosthesing. 2019;4:38-44. DOI: 10.37647/0132-2486-2019-1034-35-40
Babaei-Ghazani A, Roomizadeh P. The role of electrodiagnostic studies in carpal tunnel syndrome: beyond confirmation of diagnosis. Orthopedics. 2018 Mar 1;41(2):67. doi:10.3928/01477447-20180227-01.
M. Sonoo, D. L. Menkes, J. D.P. Bland, D. Burke. Nerve conduction studies and EMG in carpal tunnel syndrome: Do they add value? Clinical Neurophysiology Practice. 2018;3:78–88 doi: 10.1016/j.cnp.2018.02.005. eCollection 2018.
K. Osiak, A. Mazurek, P. Pekala, M. Koziej, J. A. Walocha, A. Pasternak. Electrodiagnostic Studies in the Surgical Treatment of Carpal Tunnel Syndrome—A Systematic Review. J. Clin. Med. 2021;10:2691. https://doi.org/10.3390/jcm10122691
M. H. Alanazy. Clinical and electrophysiological evaluation of carpal tunnel syndrome: approach and pitfalls Neurosciences. 2017; 22 (3): 169-180/ doi: 10.17712/ nsj.2017.3.20160638
Keivan Basiri, Bashar Katirji. Practical approach to electrodiagnosis of the carpal tunnel syndrome: A review. Advanced Biomedical Research. 2015;4 (1):50 DOI: 10.4103/22779175.151552
Orzheshkovskyi V.V., Prokopovych E.V. Klinicheskie, electromiograficheskie I ultrazvukovye kharakteristiki sindroma karpalnogo kanala izolirovannogo i na fone polineiropatii [Clinical, Electromiographic and Ultrasound Characteristics of the Carpal Canal Syndrome Separately and on the Background of Polyneuropathy: in Russian]; Milli Nevrologiya jurnali. 2017; 2 (12):35-41
AAEM practice topic in electrodiagnostic medicine. Practice parameter for electrodiagnostic studies in carpal tunnel syndrome: summary statement. Muscle Nerve. 2002;25:918922. DOI:10.1002/mus.10185
Preston DC., Shapiro BE. Electromyography and Neuromuscular Disorders: Clinical-Electrophysiologic Correlations (3rd ed). Saunders: Elsevier; 2013. 629 p.
Werner RA, Andary M. Electrodiagnostic evaluation of carpal tunnel syndrome. Muscle Nerve. 2011;44:597-607. doi: 10.1002/mus.22208.
Bland JD. A neurophysiological grading scale for carpal tunnel syndrome. Muscle Nerve. 2000;23 (8):1280–1283 https:// doi.org/10.1002/1097-4598(200008)23:8<1280::AIDMUS20>3.0.CO;2-Y
Banach M, Ferens A, Antczak Y, GriBBin D. Lumbrical-interosseous latency comparison test as a highly sensitive tool in diagnosing mild and severe carpal tunnel syndrome. Family Medicine & Primary Care Review. 2015;17(4):257-261 doi: 10.5114/fmpcr/60423
Khean-Jin GOH, Chai-Beng TAN, Yew-Kim YEOW, Helen TL TJIA. The Electrodiagnosis of Carpal Tunnel Syndrome – comparison of the sensitivities of various nerve conduction tests. Neurol J Southeast Asia. 1999;4:37-43.
Gerawarapong C. Comparison of sensitivities between median-thumb sensory distal latency and conventional nerve conduction studies in electrodiagnosis of carpal tunnel syndrome. J Med Assoc Thai. 2014 Sep;97(9):969-76.
Eman A. Tawfik, Abeer K. El Zohiery, Nouran M. Abaza. The second lumbrical-interossei latency difference in carpal tunnel syndrome: Is it a mandatory or a dispensable test? Alexandria Journal of Medicine. 2013;49:199–205.
Sharma KR, Rotta F, Romano J, Ayyar DR. Early diagnosis of carpal tunnel syndrome: comparison of digit 1 with wrist and distoproximal ratio Neurol Clin Neurophysiol. 2001;2:210. doi: 10.1162/15268740151079491.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.