Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Етіологія розривів ротаторної манжети плеча (РМП) представлена різноманітними захворюваннями, включно з віковою дегенерацією, низько- та високоенергетичною травмою. Найчастіше розрив РМП, що поєднується з травмою, зустрічається при передньому вивиху плеча у 56% хворих. “Нещаслива тріада” плечового суглоба, яка призводить до втрати функції та інвалідизації хворих, діагностується у 9-18% пацієнтів. Розриви ротаторної манжети <1-1,5 см на всю товщу сухожилка мають високий ризик прогресування та формування масивного розриву РМП. За даними різних авторів, масивні розриви становлять до 40% від усіх розривів РМП.
Мета. Провести оцінку результатів оперативного лікування хворих із застарілими та ускладненими розривами РМП.
Матеріали і методи. В ДУ “ІТО НАМН України” в період із 2016 по 2021 рік у відділенні мікрохірургії і реконструктивної хірургії верхньої кінцівки було проведене лікування 140 хворих із розривом РМП. Хворим виконували: шов РМП під артроскопічним контролем, відкритий шов РМП, транспозицію сухожилка найширшого м’яза спини у дефект РМП, імплантацію біорозкладного балона InSpace або встановлення армованого біоматриксу та реверсивне ендопротезування.
Результати. Оцінку функції до оперативного втручання та у віддаленому післяоперативному періоді було проведено за шкалою Constant-Murley Score. У 5 хворих з імплантованим балоном показник виріс із 34-38 до 56-61 балів за 8-12 місяців. У 7 хворих з імплантацією армованого біоматриксу показник виріс із 34-38 до 65-69 балів за 9-12 місяців. У 7 хворих із транспозицією сухожилка найширшого м’яза спини показник виріс із 35-37 до 68-75 балів за 9-12 місяців. У 10 хворих із реверсивним ендопротезуванням показник виріс із 30-34 до 58-65 балів за 12-18 місяців. У 82 хворих після шва ротаторної манжети під артроскопічним контролем плеча показник виріс із 36-40 до 78-82 балів за 12-18 місяців. У 29 хворих із відкритим швом РМП показник виріс із 34-38 до 68-75 балів за 12-18 місяців.
Висновки. Рання діагностика та своєчасне оперативне лікування при патології РМП дозволяють отримати кращі результати у віддаленому післяопераційному періоді. Масивні та застарілі розриви РМП потребують повного інструментального обстеження у передопераційний період. Ступінь жирової дистрофії та ротаторної артропатії має ключове значення для визначення оперативної тактики хірургічного лікування.
Посилання
Oh J. H., Park M. S., Rhee S. M. (2018). Treatment Strategy for Irreparable Rotator Cuff Tears. CiOS (Clinics in Orthopedic Surgery) 2018 Jun; 10(2): 119-134, published online 2018 May. DOI: 10.4055/cios.2018.10.2.119.
Samim M., Walsh P., Gyftopoulos S., Meislin R., Beltran L. (2018). Postoperative MRI of Massive Rotator Cuff Tears. American Journal of Roentgenology 2018 July; vol. 211(1): 146-154. DOI: 10.2214/AJR.17.19281.
Gutkowska O., Martynkiewicz J., Urban M., Gosk J. (2020). Brachial plexus injury after shoulder dislocation: a literature review. Neurosurgical Review 2020; 43(2): 407-423. Published online 2018 Jun 30. DOI: 10.1007/s10143-018-1001-x.
Apaydin N., Tubbs R. S., Loukas M., Duparc F. (2010). Review of the surgical anatomy of the axillary nerve and the anatomic basis of its iatrogenic and traumatic injury. Surgical and Radiologic Anatomy 2010; 32:193–201. Published: 16 November 2009. DOI: 10.1007/s00276-009-0594-8.
Marco S.M.., Lafuente J.L., Ibán M.A., Heredia J.D. (2017). Controversies In The Surgical Management Of Shoulder Instability Associated Soft Tissue Procedures. The Open Orthopaedics Journal 2017; 11:989-1000. DOI: 10.2174/1874325001711010989.
Rathore S., Kasha S., Yeggana S. (2017). Fracture Dislocation of Shoulder with Brachial Plexus Palsy A Case Report and Review of Management Option. Journal of Orthopaedic Case Reports 2017; 7(2):48-51, DOI:10.13107/jocr.2250-0685.74.
Shim S.B., Jeong J.Y., Kim J.S., Yoo C.Y. (2018). Evaluation of risk factors for irreparable rotator cuff tear in patients older than age 70 including evaluation of radiologic factors of the shoulder. Journal of Shoulder Elbow Surgical 2018; 27: 1932–1938. DOI: 10.1016/j.jse.2018.07.011.
Dang A., Davies M. 2018. Rotator Cuff Disease: Treatment Options and Considerations. Sports Medicine and Arthroscopy Review 2018; 26:129–133. DOI: 10.1097/JSA.0000000000000207.
Ernstbrunner L., Andronic O., MD, Grubhofer F., MD, Camenzind R., MD, Wieser W., et al. (2019). Long-term results of reverse total shoulder arthroplasty for rotator cuff dysfunction: a systematic review of longitudinal outcomes. Journal of Shoulder Elbow Surgical (2019), 28(4):774-781. DOI: 10.1016/j.jse.2018.10.005.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.