Ключові слова
МРТ
брахіоплексопатія
ураження структур плечового сплетення
Як цитувати
Анотація
Резюме. Ураження плечового сплетення (брахіоплексопатія) вважається однією з найбільш тяжких патологій верхньої кінцівки, яка призводить до грубого порушення функції та стійкої інвалідності хворого. МРТ-діагностика є методом першої лінії візуалізації нормальної анатомії та патологічних станів плечового сплетення (ПС).
Мета. Оптимізувати діагностику патології ПС на основі вивчення діагностичних можливостей МРТ.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз МРТ-даних 62 пацієнтів із травматичним ушкодженням плечового плетення (1-ша група) та 23 пацієнтів з ураженнями ПС нетравматичного ґенезу (2-га група). МРТ-обстеження проводилося на магнітно-резонансному томографі Achieva Philips із напруженістю магнітного поля 1,5 Тл з використанням послідовностей Т1, Т2 зважених зображень (ЗЗ), 3D Т2 DRIVE послідовністю з високим ступенем роздільної здатності, STIR ЗЗ в аксіальних, сагітальних та корональних проекціях.
Результати. МР-картина брахіоплексопатій була різноманітною, залежала від етіології ураження, рівня, ступеня тяжкості ушкодження ПС. При аналізі МРТ-досліджень пацієнтів 1-ї групи прегангліонарне ушкодження ПС було виявлено у 39 хворих (62,9%), ушкодження на рівні стовбурів – у 8 (12,9%), пучків – у 15 (24,2%). У 2-й групі порушення функції ПС було пов’язано з виявленими пухлинами нервових структур, інфільтрації, компресії ПС пухлиною інших органів чи метастазом у 21 хворого (84%), із променевим ураженням ПС – у 2 (8,7%) та виникло внаслідок захворювання – невралгічної амітрофії – у 2 (8,7%). МРТ надала змогу провести диференційну діагностику патології, визначити характер та ступінь тяжкості ураження нервових структур.
Висновки. МРТ є ефективним методом діагностики ураження ПС, завдяки якому можна визначити рівень і ступінь тяжкості ушкодження та на ранніх етапах обґрунтувати тактику подальшого лікування такої категорії хворих.
Посилання
Kaiser R, Waldauf P, Ullas G, Krajcová A. Epidemiology, etiology, and types of severe adult brachial plexus injuries requiring surgical repair: systematic review and meta-analysis. Neurosurg Rev. 2020 Apr;43(2):443-452. DOI: 10.1007/s10143-018-1009-2.
Hendrik W van Es HW, Bollen TL, van Heesewijk HPM. MRI of the brachial plexus: a pictorial review. Eur J Radiol. 2010 May;74(2):391-402. DOI: 10.1016/j.ejrad.2009.05.067.
Tsymbaliuk VI, Haiko HV, Sulii MM, Strafun SS. Surgical treatment of brachial `plexus injuries. Ternopil: Ukrmedknyha; 2001. 212 s. [in Ukrainian].
Carvalho GA, Nikkhah G, Matthies C, Penkert G, Samii M. Diagnosis of root avulsions in traumatic brachial plexus injuries: value of computerized tomography myelography and magnetic resonance imaging. J Neurosurg. 1997;86:69-76. DOI: 10.3171/jns.1997.86.1.0069.
Kim J, Jeon JY, Choi YJ, Choi JK, Kim SB, Jung KH, et al. Characteristics of metastatic brachial plexopathy in patients with breast cancer. Support Care Cancer. 2020 Apr;28(4):1913-8.
Lusk MD, Kline DG, Garcia CA. Tumors of the brachial plexus. Neurosurgery. 1987 Oct;21(4):439-53.
Morris BA, Burr AR, Anderson BM, Howard SP. Late Radiation Related Brachial Plexopathy After Pulsed Reduced Dose Rate Reirradiation of an Axillary Breast Cancer Recurrence. Pract Radiat Oncol. 2021 Oct;11(5):319-22.
Sumner AJ. Idiopathic brachial neuritis. Neurosurgery. 2009 Oct;65(4):A150-152.
Farr E, D’Andrea D, Franz CK. Phrenic Nerve Involvement in Neuralgic Amyotrophy (Parsonage-Turner Syndrome). Sleep Med Clin. 2020 Dec;15(4):539-43.
Fan YL, Othman MIB, Dubey N, Wilfred CG. Magnetic resonance imaging of traumatic and non-traumatic brachial plexopathies. Singapore Med J. 2016 Oct;57(10):552-60. DOI: 10.11622/smedj.2016166
Lutz AM, Gold G, Beaulieu C. MR imaging of the brachial plexus. Neuroimaging Clin N Am. 2014 Feb;24(1):91-108.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.