Ключові слова
спортивна травма
великий грудний м’яз
пошкодження м’язів
шов м’яза
шов сухожилка
реабілітація
рефіксація
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Частота ушкоджень великого грудного м’яза (ВГМ) активно зростає та потребує оцінки результатів хірургічного лікування.
Мета дослідження. Провести аналіз хірургічного лікування ушкоджень великого грудного м’яза.
Матеріали і методи. В основу цієї роботи покладений аналіз хірургічного лікування 84 пацієнтів з ушкодженням ВГМ, які з 2003 по 2023 роки знаходились на стаціонарному лікуванні у відділі мікрохірургії та реконструктивно-відновлювальної хірургії верхньої кінцівки ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» які пройшли програму реабілітації та етапне спостереження до 12 міс. після оперативного втручання. Вік пацієнтів становив від 16 до 62 років. Пацієнтів було розподілено за віком на 3 групи: до 25 років, 25-40 років, 41 рік і більше. Оцінку функції ВГМ проводили за шкалами Quick DASH, The Score and Subjective Evaluation by Patients with a Pectoral Major Tear (SEPPMT) та American Shoulder and Elbow Surgeons (ASES) при зверненні, через 6 та 12 міс після операції.
Результати. При порівнянні вихідних параметрів функції при гострих та застарілих ушкодженнях великого грудного м’яза за шкалами Quick DASH, SEPPMT та ASES до операції, група пацієнтів з гострими ушкодженнями мали гірші результат ніж пацієнти із застарілими ушкодженнями (p<0,001). Через 6 місяців після хірургічного лікування група пацієнтів з гострими ушкодженнями мали достовірно нижчі показники шкал у порівнянні з групою із застарілими ушкодженнями. Через 12 місяців після хірургічного лікування група пацієнтів з гострими ушкодженнями мали достовірно вищі показники шкал, у порівнянні з групою пацієнтів із застарілими ушкодженнями (p<0,001), проте відповідали відмінним та добрим результатам.
Висновки. При порівнянні вихідних параметрів функції при гострих та застарілих ушкодженнях великого грудного м’яза за шкалами Quick DASH, SEPPMT та ASES до операції, через 6 та 12 місяців після хірургічного лікування, кращі результати мали пацієнти, яким було виконано хірургічне лікування протягом двох тижнів після травми. При застарілих ушкодженнях результати були дещо гіршими, проте були наближені до відмінних та добрих результатів.
Посилання
Schepsis AA, Grafe MW, Jones HP, Lemos MJ. Rupture of the pectoralis major muscle. Am J Sports Med.2000 Jan;28(1):9-15. https://doi.org/10.1177/03635465000280012701
Cruz L, Trueba V, Morales D, Gil O, Hernandez E, Acuna T, Ibarra P. Desinsercion distal del pectoral mayor traumatica aguda. Reporte de 19 casos con nuevo abordaje. Acta Ortop Mex. 2018 Nov;32(6):310-5. https://doi.org/10.35366/85619
Cruz L, Trueba V, Morales D, Gil O, Hernandez E, Acuna T, Ibarra P. Acute traumatic pectoralis major tendon ruptures. Case series with a new approach. Acta Ortop Mex. 2018 Nov;32(6):310-5 [in Spanish].
Hanna CM. Pectoralis major tears: comparison of surgical and conservative treatment. Br J Sports Med. 2001 Jun;35(3):202-6. https://doi.org/10.1136/bjsm.35.3.202
Lee YK, Skalski MR, White EA, Tomasian A, Phan DD, Patel DB, et al. US and MR imaging of pectoralis major injuries. RadioGraphics. 2017 Jan;37(1):176-89. https://doi.org/10.1148/rg.2017160070
ElMaraghy AW, Devereaux MW. A systematic review and comprehensive classification of pectoralis major tears. J Shoulder Elb Surg. 2012 Mar;21(3):412-22. https://doi.org/10.1016/j.jse.2011.04.035
Balazs GC, Brelin AM, Donohue MA, Dworak TC, Rue JP, Giuliani JR, et al. Incidence rate and results of the surgical treatment of pectoralis major tendon ruptures in active-duty military personnel. Am J Sports Med. 2016 Apr;44(7):1837-43. https://doi.org/10.1177/0363546516637177
Marsh NA, Calcei JG, Antosh IJ, Cordasco FA. Isolated tears of the sternocostal head of the pectoralis major muscle: surgical technique, clinical outcomes, and a modification of the Tietjen and Bak classification. J Shoulder Elb Surg. 2020 Jul;29(7):1359-67. https://doi.org/10.1016/j.jse.2019.11.024
Angst F, Schwyzer HK, Aeschlimann A, Simmen BR, Goldhahn J. Measures of adult shoulder function: disabilities of the arm, shoulder, and hand questionnaire (DASH) and its short version (quickdash), shoulder pain and disability index (SPADI), american shoulder and elbow surgeons (ASES) society standardized shoulder. Arthritis Care Amp Res. 2011 Nov;63(S11):S174—S188. https://doi.org/10.1002/acr.20630
Wylie JD. Functional outcomes assessment in shoulder surgery. World J Orthop. 2014;5(5):623. https://doi.org/10.5312/wjo.v5.i5.623
Nute DW, Kusnezov N, Waterman BR. Functional outcomes and complications following pectoralis major tendon allograft reconstruction in a military population. Orthop J Sports Med. 2019 Oct;7(10):232596711987870. https://doi.org/10.1177/2325967119878709
Bak K, Cameron EA, Henderson IJ. Rupture of the pectoralis major: a meta-analysis of 112 cases. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2000 Mar;8(2):113-9. https://doi.org/10.1007/s001670050197
Bodendorfer B, McCormick B, Wang D, Conroy C, Fryar C, Kotler J, et al. Treatment of pectoralis major tendon tears: a systematic review and meta-analysis of operative and nonoperative treatment. Orthop J Sports Med. 2020 Jul;8(7_suppl6):2325967120S0041. https://doi.org/10.1177/2325967120s00411
Hanna CM. Pectoralis major tears: comparison of surgical and conservative treatment. Br J Sports Med. 2001 Jun;35(3):202-6. https://doi.org/10.1136/bjsm.35.3.202
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.