Ключові слова
передня хрестоподібна зв’язка
реабілітація
рекомендації
Як цитувати
Анотація
Резюме. На вибір програми реабілітації після пластики передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) впливають наступні фактори. Фактори з боку операції: особливості проведення тунелів, спосіб та якість фіксації трансплантату, наявність і вид додаткової дистальної фіксації, а також наявність або відсутність додаткового армування, діаметр трансплантату, матеріал та якість трансплантату, спосіб прошивання трансплантату, тип пластики ПХЗ (однопучкова, двопучкова), інші елементи операції. Фактори з боку пацієнта: комплаєнс, психологічна готовність перейти у наступну фазу реабілітації, цілі та задачі, які ставить пацієнт, його вік, тип і рівень активності та фізичного стану пацієнта; мотивація, очікування пацієнтів, передопераційний досвід пацієнта у виконанні реабілітаційних вправ, вага та зріст пацієнта, пропорції тіла, зокрема сегментів нижніх кінцівок (різні довжини важелів), ротаційні та кутові співвідношення кісток нижніх кінцівок, нахил плато великогомілкової кістки дозаду, ширина міжвиросткової вирізки та нахил даху вирізки, стан антеролатеральної зв’язки та інших стабілізаторів колінного суглоба, тонус, сила, розвиток м’язів взагалі та на момент операції зокрема, амплітуда рухів у колінному та суміжних суглобах. Зважаючи на необхідність врахування принаймні перерахованих факторів, не може існувати єдиного для усіх протоколу реабілітації пластики ПХЗ. Лише тісна взаємодія між хірургом, реабілітологом та фізичним терапевтом дозволяє максимально швидку і безпечну одночасно реабілітацію таких пацієнтів. Суб’єктивні відчуття пацієнта та його здатність до виконання певних вправ не є підставою для прийняття рішення про перехід до наступної її фази. Існує певна межа, обумовлена швидкістю біологічних процесів в організмі, яку ми поки що переступити не можемо. Гарною практикою є заповнення хірургом одразу після операції реабілітаційної карти пацієнта, де вказано вправи, час їх початку та допустимі навантаження.
Посилання
Robson AWV. Ruptured Crucial Ligaments and their Repair by Operation. Ann Surg 1903;37:716–8.
Feagin JA, Curl WW. Isolated tear of the anterior cruciate ligament: 5 year follow up study. American Journal of Sports Medicine 1976;4:95–100.
Jones R. Disabilities of the knee joint. British Medical Journal 1916;2:169–73.
Galleazzi R. La ricostruzione dei ligamenti cociati del ginocchio. Atti e Memorie della Società Lombarda di Chirurgia. 1924;13:302–17.
Galleazzi R. Reconstruction of the cruciate ligaments of the knee. Proceedings and Memoirs of the Lombard Society of Surgery. 1924;13:302–17. [in Italian]
Crawford SN, Waterman MBR, Lubowitz JH. Long-Term Failure of Anterior Cruciate Ligament Reconstruction. Arthrosc J Arthrosc Relat Surg 2013;29:1566–71. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2013.04.014.
Paterno MV, Rauh MJ, Schmitt LC, Ford KR, Hewett TE. Incidence of Second ACL Injuries 2 Years After Primary ACL Reconstruction and Return to Sport. Am J Sports Med 2014;42:1567–73. https://doi.org/10.1177/0363546514530088.
Reider B, Davies GJ, Provencher MT. Orthopaedic rehabilitation of the athlete: getting back in the game. Philadelphia, PA: Elsevier/Saunders; 2015. 1680 p.
Wright RW, Haas AK, Anderson J, Calabrese G, Cavanaugh J, Hewett TE, et al. Anterior Cruciate Ligament Reconstruction Rehabilitation: MOON Guidelines. Sports Health Multidiscip Approach 2015;7:239–43. https://doi.org/10.1177/1941738113517855.
Tajima T, Yamaguchi N, Nagasawa M, Morita Y, Nakamura Y, Chosa E. Early weight-bearing after anterior cruciate ligament reconstruction with hamstring grafts induce femoral bone tunnel enlargement: a prospective clinical and radiographic study. BMC Musculoskelet Disord 2019;20:274. https://doi.org/10.1186/s12891-019-2653-6.
Pauzenberger L, Syré S, Schurz M. “Ligamentization” in Hamstring Tendon Grafts After Anterior Cruciate Ligament Reconstruction: A Systematic Review of the Literature and a Glimpse Into the Future. Arthrosc J Arthrosc Relat Surg 2013;29:1712–21. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2013.05.009.
Kotiuk V, Kostrub O, Blonskyi R, Podik V, Sushchenko L. How safe are partial squats after the anterior cruciate ligament reconstruction? A finite element analysis. The Knee 2023;43:192–9. https://doi.org/10.1016/j.knee.2023.06.014.
Kostrub O, Kotiuk V, Podik V, Smirnov D, Vadzyuk N. Epidemiological and clinical characteristics of athletes with a rupture of the anterior cruciate ligament, and the dynamics of recovery of their functional capacity. Scientific Collection «InterConf» 2021:260–9. [in Ukrainian].
Arundale A, Silvers H, Logerstedt D, Rojas J, Snyder-Mackler L. An interval kicking progression for return to soccer following lower extremity injury. Int J Sports Phys Ther 2015;10:114–27.
Erickson BJ, Cvetanovich GL, Frank RM, Riff AJ, Bach BR. Revision ACL Reconstruction: A Critical Analysis Review. JBJS Rev 2017;5:e1–e1. https://doi.org/10.2106/JBJS.RVW.16.00094.
Filbay SR, Grindem H. Evidence-based recommendations for the management of anterior cruciate ligament (ACL) rupture. Best Pract Res Clin Rheumatol. 2019 Feb;33(1):33-47. doi: 10.1016/j.berh.2019.01.018.
Miller MD, Kew ME, Quinn CA. Anterior Cruciate Ligament Revision Reconstruction. J Am Acad Orthop Surg. 2021 Sep 1;29(17):723-731. doi: 10.5435/JAAOS-D-21-00088.
Łyp M, Stanisławska I, Witek B, Majerowska M, Czarny-Działak M, Włostowska E. The Timing of Rehabilitation Commencement After Reconstruction of the Anterior Cruciate Ligament. Adv Exp Med Biol. 2018 May 9;1096:53-7. doi: 10.1007/5584_2018_210.
Jagodzinski M, Richter GM, Pässler HH. Biomechanical analysis of knee hyperextension and of the impingement of the anterior cruciate ligament: a cinematographic MRI study with impact on tibial tunnel positioning in anterior cruciate ligament reconstruction. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc 2000;8:11–9. https://doi.org/10.1007/s001670050004.
Webb JM, Salmon LJ, Leclerc E, Pinczewski LA, Roe JP. Posterior Tibial Slope and Further Anterior Cruciate Ligament Injuries in the Anterior Cruciate Ligament–Reconstructed Patient. Am J Sports Med 2013;41:2800–4. https://doi.org/10.1177/0363546513503288.
Salmon LJ, Heath E, Akrawi H, Roe JP, Linklater J, Pinczewski LA. 20-Year Outcomes of Anterior Cruciate Ligament Reconstruction With Hamstring Tendon Autograft: The Catastrophic Effect of Age and Posterior Tibial Slope. Am J Sports Med 2018;46:531–43. https://doi.org/10.1177/0363546517741497.
Lee CC, Youm YS, Cho SD, Jung SH, Bae MH, Park SJ, et al. Does Posterior Tibial Slope Affect Graft Rupture Following Anterior Cruciate Ligament Reconstruction? Arthrosc J Arthrosc Relat Surg 2018;34:2152–5. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2018.01.058.
Todd MS, Lalliss S, Garcia E, DeBerardino TM, Cameron KL. The Relationship between Posterior Tibial Slope and Anterior Cruciate Ligament Injuries. Am J Sports Med 2010;38:63–7. https://doi.org/10.1177/0363546509343198.
Brandon ML, Haynes PT, Bonamo JR, Flynn MI, Barrett GR, Sherman MF. The Association Between Posterior-Inferior Tibial Slope and Anterior Cruciate Ligament Insufficiency. Arthrosc J Arthrosc Relat Surg 2006;22:894–9. https://doi.org/10.1016/j.arthro.2006.04.098.
Nelitz M, Seitz AM, Bauer J, Reichel H, Ignatius A, Dürselen L. Increasing posterior tibial slope does not raise anterior cruciate ligament strain but decreases tibial rotation ability. Clin Biomech 2013;28:285–90. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2013.01.011.
Kotiuk V, Kostrub O, Blonskyi R, Podik V, Smirnov D, Haiko O. The stress in the ACL, ACL graft, and other joint elements while weight-bearing in full extension depending on the posterior tibial slope. Georgian Medical News 2022;331:54–60.
Simonian P, Sussmann P, Baldini T, Crockett H, Wickiewicz T. Interference screw position and hamstring graft location for anterior cruciate ligament reconstruction. Arthrosc J Arthrosc Relat Surg 1998;14:459–64. https://doi.org/10.1016/S0749-8063(98)70072-6.
Chen NC, Brand JC, Brown CH. Biomechanics of Intratunnel Anterior Cruciate Ligament Graft Fixation. Clin Sports Med 2007;26:695–714. https://doi.org/10.1016/j.csm.2007.06.009.
Harvey AR, Thomas NP, Amis AA. The effect of screw length and position on fixation of four-stranded hamstring grafts for anterior cruciate ligament reconstruction. The Knee 2003;10:97–102. https://doi.org/10.1016/S0968-0160(02)00092-3.
Nelson C, Rajan L, Day J, Hinton R, Bodendorfer BM. Postoperative Rehabilitation of Anterior Cruciate Ligament Reconstruction: A Systematic Review. Sports Med Arthrosc Rev 2021;29:63–80. https://doi.org/10.1097/JSA.0000000000000314.
Bousquet BA, O’Brien L, Singleton S, Beggs M. Post-operative criterion based rehabilitation of acl repairs: a clinical commentary. Int J Sports Phys Ther 2018;13:293–305.
Brinlee AW, Dickenson SB, Hunter-Giordano A, Snyder-Mackler L. ACL Reconstruction Rehabilitation: Clinical Data, Biologic Healing, and Criterion-Based Milestones to Inform a Return-to-Sport Guideline. Sports Health Multidiscip Approach 2022;14:770–9. https://doi.org/10.1177/19417381211056873.
Benca E, Zderic I, Caspar J, Knegsel KV, Hirtler L, Gueorguiev B, et al. On Measuring Implant Fixation Stability in ACL Reconstruction. Sensors (Basel). 2021 Oct 6;21(19):6632. doi: 10.3390/s21196632.
Malige A, Baghdadi S, Hast MW, Schmidt EC, Shea KG, Ganley TJ. Biomechanical properties of common graft choices for anterior cruciate ligament reconstruction: A systematic review. Clin Biomech (Bristol, Avon). 2022 May;95:105636. doi: 10.1016/j.clinbiomech.2022.105636. Epub 2022 Apr 1.
Hoogeslag RAG, Brouwer RW, Boer BC, de Vries AJ, Huis In 't Veld R. Acute Anterior Cruciate Ligament Rupture: Repair or Reconstruction? Two-Year Results of a Randomized Controlled Clinical Trial. Am J Sports Med. 2019 Mar;47(3):567-577. doi: 10.1177/0363546519825878.
Yabroudi MA, Irrgang JJ. Rehabilitation and return to play after anatomic anterior cruciate ligament reconstruction. Clin Sports Med. 2013 Jan;32(1):165-75. doi: 10.1016/j.csm.2012.08.016.
Potts G, Reid D, Larmer P. The effectiveness of preoperative exercise programmes on quadriceps strength prior to and following anterior cruciate ligament (ACL) reconstruction: A systematic review. Phys Ther Sport. 2022 Mar;54:16-28. doi: 10.1016/j.ptsp.2021.12.004.
Kruse LM, Gray B, Wright RW. Rehabilitation After Anterior Cruciate Ligament Reconstruction: A Systematic Review. J Bone Jt Surg 2012;94:1737–48. https://doi.org/10.2106/JBJS.K.01246.
Ebert JR, Edwards P, Joss B, Annear PT. A structured accelerated versus control rehabilitation pathway after anterior cruciate ligament reconstruction using autologous hamstrings demonstrates earlier improvement in physical outcomes without increasing graft laxity: A randomized controlled trial. Phys Ther Sport 2022;55:271–81. https://doi.org/10.1016/j.ptsp.2022.05.005.
Łyp M, Stanisławska I, Witek B, Majerowska M, Czarny-Działak M, Włostowska E. The Timing of Rehabilitation Commencement After Reconstruction of the Anterior Cruciate Ligament. Adv Exp Med Biol. 2018 May 9;1096:53-7. doi: 10.1007/5584_2018_210.
van Melick N, van Cingel RE, Brooijmans F, Neeter C, van Tienen T, Hullegie W, Nijhuis-van der Sanden MW. Evidence-based clinical practice update: practice guidelines for anterior cruciate ligament rehabilitation based on a systematic review and multidisciplinary consensus. Br J Sports Med. 2016 Dec;50(24):1506-1515. doi: 10.1136/bjsports-2015-095898.
Patra SK, Nanda SN, Patro BP, Sahu NK, Mohnaty CR, Jain M. Protocolo de reabilitação acelerada precoce versus conservadora retardada após reconstrução do ligamento cruzado anterior: Um ensaio prospectivo randomizado. Rev Bras Ortop 2022;57:429–36. https://doi.org/10.1055/s-0042-1748970.
Patra SK, Nanda SN, Patro BP, Sahu NK, Mohnaty CR, Jain M. Early accelerated versus conservative delayed rehabilitation protocol after anterior cruciate ligament reconstruction: A prospective randomized trial. Rev Bras Ortop 2022;57:429–36. https://doi.org/10.1055/s-0042-1748970. [in Portuguese]
Török L, Jávor P, Török K, Rárosi F, Hartmann P. Early Return to Play After Anterior Cruciate Ligament Reconstruction: Is It Worth the Risk? Ann Rehabil Med 2022;46:97–107. https://doi.org/10.5535/arm.22010.
Fan Z, Yan J, Zhou Z, Gao Y, Tang J, Li Y, et al. Delayed versus Accelerated Weight-bearing Rehabilitation Protocol Following Anterior Cruciate Ligament Reconstruction: A Systematic Review and Meta-analysis. J Rehabil Med 2022;54:jrm00260. https://doi.org/10.2340/jrm.v53.1438.
Filbay SR, Grindem H. Evidence-based recommendations for the management of anterior cruciate ligament (ACL) rupture. Best Pract Res Clin Rheumatol. 2019 Feb;33(1):33-47. doi: 10.1016/j.berh.2019.01.018.
Bach BR, Provencher MT. ACL surgery: how to get it right the first time and what to do if it fails. Thorofare, NJ: Slack Incorporated; 2010. 416 p.
Fleming JD, Ritzmann R, Centner C. Effect of an Anterior Cruciate Ligament Rupture on Knee Proprioception Within 2 Years After Conservative and Operative Treatment: A Systematic Review with Meta-Analysis. Sports Med. 2022 May;52(5):1091-1102. doi: 10.1007/s40279-021-01600-z.
van Grinsven S, van Cingel RE, Holla CJ, van Loon CJ. Evidence-based rehabilitation following anterior cruciate ligament reconstruction. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2010 Aug;18(8):1128-44. doi: 10.1007/s00167-009-1027-2.
Kaya D, Guney-Deniz H, Sayaca C, Calik M, Doral MN. Effects on Lower Extremity Neuromuscular Control Exercises on Knee Proprioception, Muscle Strength, and Functional Level in Patients with ACL Reconstruction. Biomed Res Int. 2019 Nov 15;2019:1694695. doi: 10.1155/2019/1694695.
van Melick N, van Cingel RE, Brooijmans F, Neeter C, van Tienen T, Hullegie W, Nijhuis-van der Sanden MW. Evidence-based clinical practice update: practice guidelines for anterior cruciate ligament rehabilitation based on a systematic review and multidisciplinary consensus. Br J Sports Med. 2016 Dec;50(24):1506-1515. doi: 10.1136/bjsports-2015-095898.
Cunha J, Solomon DJ. ACL Prehabilitation Improves Postoperative Strength and Motion and Return to Sport in Athletes. Arthrosc Sports Med Rehabil 2022;4:e65–9. https://doi.org/10.1016/j.asmr.2021.11.001.
Giesche F, Niederer D, Banzer W, Vogt L. Evidence for the effects of prehabilitation before ACL-reconstruction on return to sport-related and self-reported knee function: A systematic review. PLoS One. 2020 Oct 28;15(10):e0240192. doi: 10.1371/journal.pone.0240192.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.