Ключові слова
військовослужбовці
нижня кінцівка
Як цитувати
Анотація
Резюме. Стресові переломи (СП) є поширеною патологією серед військовослужбовців, частота яких коливається в межах від 1,5 до 31% в залежності від досліджуваних контингентів. Частіше зустрічаються переломи нижніх кінцівок, призводять до порушення функції та тривалого зниження працездатності, що обумовлює медико-соціальне та економічне значення проблеми. Невизначеними лишаються питання вчасної діагностики та вибору оптимального лікування СП нижніх кінцівок з метою мінімізації часу повернення до військової служби.
Мета. Аналіз літературних джерел, присвячених СП кісток нижньої кінцівки у військовослужбовців.
Матеріал та методи. Проведено пошук джерел бібліотечних даних пошукової системи PubMed за період 1952 – 2023 рр., за стратегією пошуку «stress fractures in militaries».
Результати. Виявили 671 публікацію та значне зростання їх кількості за останні 7 років – 249; мета-аналізів – 4, рандомізованих контрольованих досліджень – 28. Інші публікації відносять до ІІІ та ІV рівнів доказовості. Серед усіх публікацій лише 401 стосувались СП нижніх кінцівок у військовослужбовців.
Заключення. СП виникають при підвищеному та повторюваному навантаженні, яке прикладається до нормальної кістки, що призводить до мікропошкоджень і переломів. Етіологія СП є багатофакторною. Основними скаргами є локалізований біль з або без набряку та болючість при пальпації, які посилюються при фізичному навантаженні. Рання діагностика має вирішальне значення та ґрунтується на ретельному зборі анамнезу, ортопедичному огляді та оцінці результатів відповідних методів візуалізації. Відповідна класифікація СП на основі типу, локалізації та ризику має значення для визначення стратегії лікування. Проведений аналіз літератури свідчить про брак протоколів лікування та профілактики СП нижніх кінцівок у військовослужбовців. Однак дані сучасної літератури з цього напрямку здебільшого низької якості та складаються з досліджень невеликої вибірки. Це обумовлює потребу подальших досліджень, особливо в аспекті профілактики та хірургічного лікування.
Посилання
Mattila VM, Niva M, Kiuru M, et al. Risk factors for bone stress injuries: a follow-up study of 102,515 person-years. Med Sci Sports Exerc. 2007;39:1061–1066.
Niva MH, Kiuru MJ, Haataja R, et al. Fatigue injuries of the femur. J Bone Joint Surg Br. 2005;87:1385–1390.
Cosman F., Ruffing J., Zion M., et al. Determinants of stress fractures risk in United States Military Academy cadets. Bone. 2013;55(2):359–366.
Prasanna C., Vijay Baba N., Rajinikanth S. A preliminary study of stress fractures among paramilitary trainees. J Evol Med Dent Sci. 2014;3(10):2565–2569.
Нapiro M, Zubkov K, Landau R. Diagnosis of Stress fractures in military trainees: a large-scale cohort. BMJ Mil Health. 2022 Oct;168(5):382–385.
Knapik JJ, Reynolds KL, Harman E. Soldier load carriage: historical, physiological, biomechanical, and medical aspects. Mil Med. 2004 Jan;169(1):45-56.
Schneiders A.G., Sullivan S.J., Hendrick P.A., et al. The ability of clinical tests to diagnose stress fractures: a systematic review and meta-analysis. J Orthop Sports Phys Ther. 2012;42(9):760–771.
Wood A.M., Hales R., Keenan A. Incidence and time to return to training for stress fractures during military basic training. J Sports Med. 2014 Article ID 282980, 5 pages.
Royer M., Thomas T., Cesini J., et al. Stress fractures in 2011: practical approach. Joint Bone Spine. 2012;79(Suppl. 2):S86–S90.
Astur D.C., F. Zanatta, G. G. Arliani , et al. Stress fractures: definition, diagnosis and treatment. Rev Bras Ortop. 2015:30;51(1):3-10. doi:10.1016/j.rboe.2015.12.008.
Raasch W.G., Hergan D.J. Treatment of stress fractures: the fundamentals. Clin Sports Med. 2006;25(1):29–36.
Patel DS, Roth M, Kapil N. Stress fractures: diagnosis, treatment, and prevention. Am Fam Physician. 2011 Jan 1;83(1):39-46. PMID: 21888126.
Niva MH, Mattila VM, Kiuru MJ, et al. Bone stress injuries are common in female military trainees: a preliminary study. Clin Orthop Relat Res. 2009;467(11):2962-2969.
Hong S.H., Chu I.T. Stress fracture of the proximal fibula in military recruits. Clin Orthop Surg. 2009;1(3):161–164.
Waterman BR, Gun B, Bader JO, et al. Epidemiology of Lower Extremity Stress Fractures in the United States Military. Mil Med. 2016 Oct;181(10):1308-1313.
Dash N., Kushwaha A.S. Stress fractures: a prospective study amongst recruits. MJAFI. 2012;68:118–122.
Hopson CN, Perry DR.Clin Orthop Relat Res. 1977;(128):159-62.PMID: 598149.
Bhatnagar A., Kumar M., Shivanna D., et al. High incidence of stress fractures in military cadets during training: a point of concern. J Clin Diagn Res. 2015;9(8):RC01–RC03.
Sormaala MJ, Niva MH, Kiuru MJ, et al. Outcomes of stress fractures of the talus. Am J Sports Med. 2006;34(11):1809-14. doi: 10.1177/0363546506291405.
Evans R.K., Antczak A.J., Lester M., et al. Effects of a 4-month recruit training program on markers of bone metabolism. Med Sci Sports Exerc. 2008;40(11 Suppl.):S660–S670.
Arndt A, Westblad P, Ekenman I, et al. A comparison of external plantar loading and in vivo local metatarsal deformation wearing two different military boots. Gait Posture. 2003;18(2):20-6. doi: 10.1016/s0966-6362(02)00191-1.
Milgrom C., Finestone A., Levi Y., et al. Do high impact exercises produce higher tibial strains than running? Br J Sports Med. 2000;34(3):195–199.
Patel R.D. Stress fractures: diagnosis and management in the primary care settings. Pediatr Clin N Am. 2010;81:9–27.
Korpelainen R., Orava S., Karpakka J., et al. Risk factors for recurrent stress fracture in athletes. Am J Sports Med. 2001;29(3):304–310.
Joy E.A., Campbell D. Stress fractures in the female athlete. Curr Sports Med Rep. 2005;4(6):323–328.
Knapik J, Montain SJ, McGraw S, et al. Stress fracture risk factors in basic combat training. Int J Sports Med. 2012;33(11):940–946.
Lennox GM, Wood PM, Schram B, et al. Non-Modifiable Risk Factors for Stress Fractures in Military Personnel Undergoing Training: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2021;19(1):422–422.
Ruohola JP, Laaksi I, Ylikomi T, et al. Association between serum 25(OH)D concentrations and bone stress fractures in Finnish young men. J Bone Miner Res. 2006;21(9):1483-1488.
Nattiv A, Loucks AB, Manore MM, et al. American College of Sports Medicine position stand. The female athlete triad. Med Sci Sports Exerc. 2007;39(10):1867-1882.
Lappe J, Davies K, Recker R, et al. Quantitative ultrasound: use in screening for susceptibility to stress fractures in female army recruits. J Bone Miner Res. 2005;20(4):571-578.
Manioli A., 2nd, Graham B. The subtle cavus foot: the under pronator: a review. Foot Ankle Int. 2005;26(3):256–263.
Pohl M.B., Mullineaux D.R., Milner C.E., et al. Biomechanical predictors of retrospective tibial stress fractures in runners. J Biochem. 2008;41(6):1160–1165.
Fredericson M, Bergman AG, Hoffman KL, et al. Tibial stress reaction in runners. Correlation of clinical symptoms and scintigraphy with a new magnetic resonance imaging grading system. Am J Sports Med. 1995;23(4):472-481.
Ishibashi Y, Okamura Y, Otsuka H, et al. Comparison of scintigraphy and magnetic resonance imaging for stress injuries of bone. Clin J Sport Med. 2002;12(2):79-84.
Takkar P, Prabhakar R. Stress fractures in military recruits: A prospective study for evaluation of incidence, patterns of injury and invalidments out of service. Med J Armed Forces India. 2019;75(3):330-334. doi: 10.1016/j.mjafi.2018.09.006.
Batt ME, Ugalde V, Anderson MW, et al. A prospective controlled study of diagnostic imaging for acute shin splints. Med Sci Sports Exerc. 1998;30(11):1564-1571.
Lesho EP. Can tuning forks replace bone scans for identification of tibial stress fractures?. Mil Med. 1997;162(12):802-803.
Bennell K.L., Malcolm S.A., Thomas S.A., et al. The incidence and distribution of stress fractures in competitive track and field athletes. A twelve-month prospective study. Am J Sports Med. 1996;24(2):211–217.
Dao D, Sodhi S, Tabasinejad R, et al. Serum 25-Hydroxyvitamin D Levels and Stress Fractures in Military Personnel: A Systematic Review and Meta-analysis. Am J Sports Med. 2015;43(8):2064–2072.
Zukotynski K, Curtis C, Grant FD, et al. The value of SPECT in the detection of stress injury to the pars interarticularis in patients with low back pain. J Orthop Surg Res. 2010;5:13.
Gaeta M, Minutoli F, Scribano E, et al. CT and MR imaging findings in athletes with early tibial stress injuries: comparison with bone scintigraphy findings and emphasis on cortical abnormalities. Radiology. 2005;235(2):553-561.
Banal F, Gandjbakhch F, Foltz V, et al. Sensitivity and specificity of ultrasonography in early diagnosis of metatarsal bone stress fractures: a pilot study of 37 patients. J Rheumatol. 2009;36(8):1715-1719.
Bolin D., Kemper A., Brolinson G. Current concepts in the evaluation and management of stress fractures. Curr Rep Sport Med. 2005;4(6):295–300.
Dixon S., Newton J., Teh J. Stress fractures in the young athlete: a pictorial review. Curr Probl Diagn Radiol. 2011;40(1):29–44.
Sofka C.M. Imaging of stress fractures. Clin Sports Med. 2006;25(1):53–62.
Strauch W.B., Slomiany W.P. Evaluating shin pain in active patients. J Musculoskelet Med. 2008;25:138–148.
Carmont R.C., Mei-Dan O., Bennell L.K. Stress fracture management: current classification and new healing modalities. Oper Tech Sports Med. 2009;17:81–89.
Ohta-Fukushima M, Mutoh Y, Takasugi S, et al. Characteristics of stress fractures in young athletes under 20 years. J Sports Med Phys Fitness. 2002;42(2):198-206.
Dobrindt O, Hoffmeyer B, Ruf J, et al. Estimation of return-to-sports-time for athletes with stress fracture - an approach combining risk level of fracture site with severity based on imaging. BMC Musculoskelet Disord. 2012;13:139–139.
Bennet M.H., Stanford R., Turner R. Hyperbaric oxygen therapy for promoting fracture healing and treating fracture non union. Cochrane Database Syst Rev. 2005;25(1):CD004712.
Shima Y., Engebretsen L., Iwasa J., et al. Use of bisphosphonates for the treatment of stress fractures in athletes. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2009;17(5):542–550.
Ekenman I. Do not use bisphosphonates without scientific evidence, neither in the treatment nor prophylactic, in the treatment of stress fractures. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2009;17(5):433–434.
Wheeler P, Batt ME. Do non-steroidal anti-inflammatory drugs adversely affect stress fracture healing? A short review. Br J Sports Med. 2005;39(2):65-69.
Rome K, Handoll HH, Ashford R. Interventions for preventing and treating stress fractures and stress reactions of bone of the lower limbs in young adults. Cochrane Database Syst Rev. 2005;2:CD000450.
Friedl KE, Evans RK, Moran DS. Stress fracture and military medical readiness: bridging basic and applied research. Med Sci Sports Exerc. 2008;40(11 suppl):S609-S622.
Hammond J.W., Hinton R.Y., Curl L.A., et al. Use of autologous platelet rich plasma to treat muscle strain injuries. Am J Sports Med. 2009;37(6):1135–1142.
Mehallo C.J., Drezner J.A., Bytomski J.R. Practical management: non steroidal anti-inflammatory drug (NSAID) use in athletic injuries. Clin J Sport Med. 2006;16:170–174.
Rue JP, Armstrong DW, Frassica FJ, et al. The effect of pulsed ultrasound in the treatment of tibial stress fractures. Orthopedics. 2004;27(11):1192-1195.
Beck BR, Matheson GO, Bergman G, et al. Do capacitively coupled electric fields accelerate tibial stress fracture healing? A randomized controlled trial. Am J Sports Med. 2008;36(3):545-553.
Mollon B, da Silva V, Busse JW, et al. Electrical stimulation for long-bone fracture-healing: a meta-analysis of randomized controlled trials. J Bone Joint Surg Am. 2008;90(11):2322-2330.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.