Анотація
Резюме. Вогнепальні переломи кісток стопи складають 12% від загальної кількості поранень нижніх кінцівок та в 37% випадків супроводжуються значним дефектом тканин стопи, що розглядається як предиктор ампутацій на рівні гомілки. Відновлення функції опори стопи можливе лише при виконанні реконструктивних пластичних операцій – нейроваскуляризованих клаптів.
Мета. Дослідити частоту ішемічних ускладнень клаптів при виконанні пластики обширних дефектів м’яких тканин заднього відділу стопи «суральним» та «плантарним» клаптем при вогнепальних полі структурних ушкодженнях стопи.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз лікування 43 поранених з вогнепальними обширними дефектами м’яких тканин заднього відділу стопи з 2014 по 2023роки та в різні терміни отримання поранення: до 3 –х діб – 10 випадків; від 3 до 10 доби - 22 випадку; від 10 до 20 доби – 11 випадків. В 23 (53%) випадках мав місце дефект навантажувальної поверхні п’яткової ділянки. В 20 (47%) випадках - задньої, ненавантажувальної поверхні п’яткової ділянки, яке в 3 (7%) супроводжувалось пошкодженням Ахіллового сухожилку. В 27 (63%) випадках дефект тканин поєднувався з перелом кісток стопи: п’яткова кістка – 4(9,3%), п’яткова та таранна кістка – 3 (6,9%), п’яткова та плеснові кістки – 4 (9,3%). Рішення що до застосування виду клаптя для пластики дефекту м’яких тканини заднього відділу стопи залежало від локалізації дефекту та результатів інструментального обстеження. Доплерографія виконувалась для визначення кровотоку по медіальній плантарній артерії, в басейні малої та великої підшкірної вени, наявності шкіряного перфоранту малогомілкової артерії.
Результати. Оцінка розвиту ішемічних ускладнень «сурального» та «плантарного» клаптів проводилась протягом перших 10 діб. Ускладнення пов’язані з порушенням їх кровопостачання зустрічаються в 18,6% випадків. «Суральний» клапоть порівняно з «плантарним» більше схильний до ішемічних ускладнень: 21% проти 14%.
Висновки. Таким чином, застосування нейроваскуляризованих клаптів при пластиці дефектів м’яких тканин стопи дозволяє закрити значні за площею дефекти без залучення мікрохірургії. В ряді випадків операція супроводжується розвитком незворотних ішемічних змін. Тим не менш виконання таких операції створює вікно можливостей для збереження стопи та дозволяє виграти час перед прийняттям рішення, що до виконання ампутації.
Посилання
Zarutsʹkyy Ya, Bilyy V, et al. Military field surgery. Kyiv: FENIKS; 2018. 552 p. [in Ukrainian]
Gayko G et al. Treatment of the wounded with combat injuries of the abdomen (according to the experience of the ATO/OOS): monograph. Chernihiv; Kyiv: DESNA, 2020. 194 p. [in Ukrainian]
Strafun S, Laksha A, Shypunov V, Borzyh N. Complex surgical treatment of victims with significant defects of the soft tissues of the limbs as a result of gunshot wounds. CURRENT ASPECTS OF MILITARY MEDICINE. Kyiv; 2015; 23(2): 100-108. [in Ukrainian]
Atamaniuk V, et al. BASICS OF PLASTIC AND RECONSTRUCTIVE SURGERY. Vinnitsa: TVORY, 2021. 148 p. [in Ukrainian]
Badiul P. Peculiarities of using a perforating reversal flap on the sural artery for the reconstruction of the integumentary tissues of the lower extremities. Intermedical Journal. 2017; 2(10): 15-22. [in Ukrainian]
Balazs GC, Polfer EM, Brelin AM, Gordon WT. High Seas to High Explosives: The Evolution of Calcaneus Fracture Management in the Military. Military Medicine. 2014; 179 (11): 1228–35. doi: 10.7205/MILMED-D-14-00156
Owens BD, Kragh JF, Macaitis J, Svoboda SJ, Wenke JC. Characterization of Extremity Wounds in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom. Orthop Trauma. 2007; 21(4): 254-7. doi:10.1097/BOT.0b013e31802f78fb.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.