Аналіз раннього хірургічного лікування невірно консолідованих вогнепальних переломів лопатки

Анотація

Мета: Проаналізувати структуру невірно консолідованих вогнепальних переломів лопатки та ранні результати їх хірургічного лікування.

Методи: Проаналізовано 10 випадків вогнепальних невірно консолідованих переломів лопатки у військовослужбовців ЗСУ, отриманих в результаті бойових дій та ранні результати їх хірургічного лікування. Основними показаннями до хірургічного лікування були: різке порушення функції верхньої кінцівки через больовий синдром; переломи суглобової поверхні лопатки зі зміщенням уламків понад 2 мм; перелом акроміального виростка лопатки зі зміщенням більше 8 мм., ушкодження м’язів та шкірних покривів. Передопераційне обстеження включало окрім рентгенографії у стандартних проекціях, рентгенівську комп’ютерну томографію (КТ). Оцінку функціональних результатів проводили в терміни від 1 до 4-х місяців за шкалою Oxford Shoulder Score (OSS). Середній термін післяопераційного опитування склав 2,6 місяців.

Результати: До невірної консолідації переломів призводили тривалий термін передопераційної підготовки та консервативного лікування ран у хворих через відкритість та інфікованість вогнепальних кульових поранень у 2-х хворих, осколкових поранень внаслідок мінометних, артилерійських, танкових та ракетних обстрілів у 8 пацієнтів. Етапне лікування до загоєння ран проходило у лікарнях та військових шпиталях України з використанням ВАК-апаратів. Чотири випадки були правосторонніми та шість лівосторонніми, 7 з 10 випадків були внутрішньосуглобовими переломами зі зміщенням уламків суглобової поверхні на 2 мм або більше. Середня давність травми на момент оперативного втручання становила 4,2 місяці (діапазон від 2 до 8 місяців). Крім усунення зміщень і деформацій невірно консолідованих переломів та остеосинтезу уламків, лікування включало заміщення дефекту м’яких тканин плеча та надпліччя невільним торакодорзальним шкірно-м’язовим клаптем на судинно-нервовій ніжці у 3 з 10 пацієнтів. Сім бійців мали ізольоване поранення області лопатки. 3 з 10 пацієнтів мали поєднане поранення лопатки з дефектом головки плечової кістки, верхньої третини плечової кістки та акроміального кінця ключиці. Зазначеним пацієнтам проведено імплантацію артикулюючого спейсера, відновлення конфігурації проксимального кінця плечової кістки та реконструкцію м’язів ротаторів для створення можливості ендопротезування плечового суглобу. Середнє значення за результатами опитування пацієнтів перед хірургічним втручанням по шкалі OSS склало 20,2 (±4,39) балів, а після хірургічного втручання 34,1 (±7,56) балів, що можна вважати добрим результатом відповідно до бальної градації OSS.

Висновки: Аналіз найближчих результатів показав, що реконструктивне лікування вогнепальних застарілих переломів лопатки створює біомеханічні передумови для відновлення функції верхньої кінцівки, зменшує больовий синдром і дозволяє проводити активну післяопераційну реабілітацію.