Помилки та ускладнення при реверсивному ендопротезуванні плечового суглоба

Анотація

Вступ. В останні десятиріччя значно зросло число реверсивних ендопротезувань плечового суглоба (ПС), що спричинило збільшення кількості та урізноманітнило характер ускладнень.

Метою даного дослідження є аналіз структури та характеру помилок та ускладнень, що виникають при реверсивному ендопротезуванні ПС.

Матеріали та методи. Спостерігали 21 пацієнта (20 чоловіків та 1 жінка) у віці від 36 до 81 року (середній вік 54,61 ± 11,89 роки) після реверсивного ендопротезування ПС, у 16 з яких спостерігались ускладнення, а у 5 помилки.

Результати. У двох хворих стратегічні помилки призвели до розвитку ускладнень. Ускладнення носили різноманітний характер. Найчастіше спостерігався вивих ендопротезу (5 випадків, що склало 23,8 % від загальної кількості ускладнень та помилок). Гнійно-некротичні ускладнення були відмічені у 4 пацієнтів (19 %), асептична нестабільність компонентів ендопротеза у 3 (14,3%), стресовий перелом акроміона в результаті перенавантаження у 2 пацієнтів (9,5%), вторинний адгезивний капсуліт з тяжкими привідними та внутрішньоротаційними контрактурами спостерігали у 2 пацієнтів (9,5%).

Висновки. Найбільш часто після реверсивного ендопротезування ПС спостерігали вивих ендопротеза та гнійно-некротичні ускладнення. Основними причинами виникнення вивиху були некомпенсоване вкорочення плечової кості та значна медіалізація, а іноді і нахил голівки ендопротеза. Стратегічною помилкою при виконанні реверсивного ендопротезування є проведення даної процедури при тотальному травматичному ушкоджені дельтоподібного м’яза, або при неможливості відновлення n. Аxillaris. Важливою тактичною помилкою є нехтування, по можливості, повним відновленням сухожилків ротаторної манжети плеча, що значно знижує згинання та ротаційні рухи в ПС.