Анотація
Резюме. Головною умовою запобігання ускладненням інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу довгих кісток є дотримання тактичних і технічних вимог остеосинтезу та свідома відмова від такої хірургічної техніки і маніпуляцій, які здатні призвести до порушень перебігу репаративних процесів кісткової тканини. Мета. На підставі вивчення та узагальнення виявлених ускладнень інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу діафізарних переломів кісток кінцівок визначити шляхи запобігання репаративним ускладненням. Матеріали і методи. Були вивчені та проаналізовані результати лікування 403 хворих, яким був виконаний інтрамедулярний блокуючий остеосинтез стегнової, великогомілкової та плечової кісток типів А1 – А3, В1 – В3 та С2 за AO/ASIF. Результати. Для проведення аналізу ускладнення технологічного характеру були розподілені залежно від наслідків, до яких вони призвели, на ранні (до 2-х тижнів від моменту оперативного втручання), пізні (з 2-го тижня після оперативного втручання) та репаративні. У результаті нами було виявлено, що найпоширенішими технологічними помилками були невірне передопераційне планування, порушення технології та перебігу оперативного втручання, які в 21,6% випадків призводили до нестабільності кісткових уламків у зоні перелому, а також відсутність або порушення послідовності відновного та реабілітаційного лікування хворих, які мали місце у 26,3% випадків. Порушення технології остеосинтезу, а саме – значна інтраопераційна травматизація кісткових уламків і м’яких тканин та неусунення інтерпозиції м’яких тканин призводили до незрощення кісткових уламків у 39% та 13% відповідно. Основною ж причиною репаративних ускладнень було розсвердлювання кістковомозкового каналу, яке було виконане 56% пацієнтів з уповільненою консолідацією кісткових уламків, 56,3% пацієнтів із хибними суглобами та 48% – із незрощенням кісткових уламків. Висновки. Суворе дотримання тактичних і технологічних засад інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу та відмова від розсвердлювання кістковомозкового каналу без показань дозволить зменшити частоту виникнення дисрегенерації кісткової тканини. Вивчення впливу розсвердлювання кістковомозкового каналу на репаративну регенерацію кісткової тканини при інтрамедулярному блокуючому остеосинтезі є актуальним та потребує подальшого поглибленого аналізу.
Посилання
Pugely AJ, Martin CT, Gao Y, Klocke NF, Callaghan JJ, Marsh JL. A risk calculator for short-term morbidity and mortality after hip fracture surgery. J. Orthop. Trauma. 2014;28(2): 63-9. DOI: 10.1097/BOT.0b013e3182a22744.
Колов Г.Б., Грицай М.П. Залежність перебігу інфекційного процесу у хворих з дефектами кісткової тканини після застосування фіксаторів для остеосинтезу на нижній кінцівці. Проблеми травматології та остеосинтезу. 2017;3-4:5-16.
Kolov G.B., Grytsay M.P Dependance of infectious process in patients with bone tissue defects after use of fixators for osteosynthesis of lower limbs. The problems of traumatology and osteosynthesis. 2017;3-4:5-16.
Hak DJ, Fitzpatrick D, Bishop JA, Lawrence JM, Susanne T, Reinhard S, et al. Delayed union and nonunions: epidemiology, clinical issues, and financial aspects. Injury. 2014;45 (2):3-7. DOI: 10.1016/j.injury.2014.04.002.
Yin P, Zhang L, Li T, Licheng Z, Guoqi W, Jiantao L, et al. Infected nonunion of tibia and femur treated by bone transport. J. Orthop. Surg. Res. 2015;10:49. DOI: 10.1186/s13018-015-0189-5.
Кузнецова ЕИ, Шепелева МВ, Карасёв АГ. Показатели врождённого иммунитета у пациентов с замедленным сращением костной ткани после закрытой травмы длинных трубчатых костей. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2015;11:652-4.
Kuznetsova EI, Chepeleva MV, Karasev AG. Congenital immunity parameters in patients with delayed bone tissue union after a closed injury of long tubular bones. International journal of applied and fundamental research. 2015;11:652-4.
Westgeest J, Weber D, Dulai SK, Joseph WB, Richard B, Lauren AB. Factors associated with development of nonunion or delayed healing after an open long bone fracture: a prospective cohort study of 736 subjects. J. Orthop. Trauma. 2016;30(3):149-55. DOI: 10.1097/BOT.0000000000000488.
Литовченко В.О., Гарячий Є.В., Березка М.І., та ін. Найпоширеніші помилки при використанні інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу. Травма. 2012;13(4):145-148.
Litovchenko V, Garyachiy E, Berezka M, et al. Common mistakes in using intramedullar loocking osteosynthesis. Trauma. 2012;13(4):145-8.
Meeuwis MA, de Jongh MA, Roukema JA, van der Heijden FH, Verhofstad MH. Technical errors and complications in orthopaedic trauma surgery. Arch. Orthop. Trauma. Surg. 2016;136 (2):185-93. DOI: 10.1007/s00402-015-2377-5.
Shapovalov VM, Khominets VV, Mikhaĭlov SV, Shakun DA, Foos IV. Mistakes and complications in internal osteosynthesis in patients with fractures of long bones. Voen. Med. Zh. 2014;335 (1):25-30.
Bucholz RW, Heckman JD, Court-Brown CM, Paul T. Rockwood and Green’s fractures in adults. 8-th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2010. 2296 p.
Aslan AA, Uysal E, Ozmeriç A. A staged surgical treatment outcome of type 3 open tibial fractures. ISRN Orthop [internet]. 2014 Apr; 721041. Available from: DOI: 10.1155/2014/721041.
Kumar MN, Ravishankar MR, Manur R. Single locking compression plate fixation of extra-articular distal humeral fractures. J. Orthop. Traumatol. 2015;16 (2):99-104. DOI: 10.1007/s10195-014-0325-8.
Omerovic D, Lazovic F, Hadzimehmedagic A. Static or dynamic intramedullary nailing of femur and tibia. Med. Arch. 2015;69(2):110-3. DOI: 10.5455/medarh.2015.69.110-113.
Yoshino O, Brady J, Young K, Hardy B, Matthys R, Buxton T, et al. Reamed locked intramedullary nailing for studying femur fracture and its complications. Eur. Cell. Mater. 2017;34:99-107. DOI: 10.22203/eCM.v034a07.
Jiang-Jun Z, Min Z, Yan Y, Lei W, Lv R, Zhu Z, et al. Finite element analysis of a bone healing model: 1-year follow-up after internal fixation surgery for femoral fracture. Pak. J. Med. Sci. 2014;30(2):343-7. PMID: 24772140.
Maher SA, Meyers K, Borens O, Suk M, Grose A, Wright TM, et al. Biomechanical evaluation of an expandable nail for the fixation of midshaft fractures. J. Trauma. 2007;63(1):103-7. DOI: 10.1097/01.TA.0000243205.24809.3f.
Buciu G. Studies about virtual behavior of tibia fractures and nails during the fixation process. Journal of Industrial Design and Engineering Graphics. 2013;8 (2):5-10.
Liu B, Xiong Y, Deng H, Gu S, Jia F, Li Q, et al. Comparison of our self-designed rotary self-locking intramedullary nail and interlocking intramedullary nail in the treatment of long bone fractures. J. Orthop. Surg. Res. 2014;9 (47):1-9. DOI: 10.1186/1749-799X-9-47.
Грицай НП, Цокало ВР, Колов ГБ, та ін. Септические осложнения после хирургического лечения переломов костей голени. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2015;2(85):59-64.
Grytsay NP, Zokalo VN, Kolov GB, et al. Septic complications after surgical treatment of leg fractures. Visnyk Orthop. Traum. Protez. 2015;2(85):59-64.
Сулбатанаев ТЖ, Алходжаев СС, Тусупов ДМ. Ошибки и осложнения при лечении переломов бедра. Вестник КазНМУ. 2016;3(1):315-6.
Sultanbayev TZh, Alhodzhaev SS, Tusupov DM. Mistakes and complications in the treatment of hip fractures. Vestnik KazNMU. 2016;3(1):315-6.
Sagalovsky S, Schonert M. The cell and molecular biology of bone fracture repair: role of the transforming growth factor-ß1 in activation reparative osteogenesis (review). Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics. 2014;3:136-143. DOI: 10.15674/0030-598720143136-143.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.