Лікування травматичних вивихів акроміально-ключичного суглоба III та V типу за класифікацією Rockwood за допомогою динамічної системи стабілізації під артроскопічним контролем з та без шва зв’язок акроміально-ключичного суглоба

Анотація

Резюме. Травматичні вивихи акроміального кінця ключиці і дотепер є складними в лікуванні для лікарів травматологів-ортопедів.

Мета. Порівняти клінічні та радіографічні результати лікування хворих із травматичним вивихом акроміального кінця ключиці, для лікування яких було використано метод динамічної системи стабілізації з та без шва акроміально-ключичних зв’язок під артроскопічним контролем.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз лікування 44 пацієнтів із травматичним вивихом акроміального кінця ключиці III та V типу за класифікацією Rockwood. Хворі були розподілені на 2 групи: I група – 18 пацієнтів (40,9%), яким було виконано усунення вивиху та фіксація акроміального кінця ключиці з використанням динамічної системи стабілізації та шов зв’язок акроміально-ключичного суглоба під артроскопічним контролем; II група – 26 пацієнтів (59,1%), яким було виконано усунення та фіксація вивиху акроміального кінця ключиці з використанням динамічної системи стабілізації без шва зв’язок акроміально-ключичного суглоба під артроскопічним контролем. Серед них було 40 чоловіків (90,9%) та 4 жінки (9,1%), середній вік яких становив 32,9±10,1 року (від 18 до 58 років). Середній термін від моменту травми до оперативного лікування складав 8,3±3,2 доби (від 3 до 17 днів). Клінічне спостереження проводили в середній термін 20,1±3,9 місяця після оперативного лікування (від 12 до 28 місяців). Оцінка клінічних результатів проводилась за допомогою шкали Oxford Shoulder, шкали Constant–Murley та шкали Acromioclavicular Joint Instability Scoring System.

Результати. Середній бал за шкалою Oxford Shoulder під час остаточного спостереження склав 45,8±1,3 бала та 46,2±1,3 бала (p=0,422) в I та II групах відповідно. Середній бал за шкалою Constant–Murley під час остаточного спостереження склав 94,6±2,4 бала та 91,7±4,2 бала (p=0,0134) в I та II групах відповідно. Середній бал за шкалою Acromioclavicular Joint Instability Scoring System під час остаточного спостереження склав 83,8±7,1 бала та 78,1±11,8 бала (p=0,075) в I та II групах відповідно. В обох групах значних ускладнень виявлено не було.

Висновки. Поєднання артроскопічної асистованої техніки реконструкції акроміально-ключичних зв’язок надміцним шовним матеріалом та фіксація дзьобоподібно-ключичних зв’язок із застосуванням динамічної системи стабілізації забезпечує хороші віддалені клінічні результати.