Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Резюме. Мета. Аналіз результатів сонографічного дослідження підошовного апоневрозу в нормі та при підошовному фасціїті; визначення стадійності процесу залежно від тривалості больового синдрому та сонографічних змін підошовного апоневрозу.
Матеріали і методи. 193 хворих (272 випадки) з підошовним фасціїтом. Жінок було 131, чоловіків – 62. Середній вік хворих склав 47,69±0,97 року (18-81 рік). Одностороннє ураження – 114 хворих (114 випадків), двостороннє – 79 хворих (158 випадків). Середній індекс маси тіла – 26,68±0,24 (18,36-34,93). Середня тривалість больового синдрому склала 101,12±5,83 дня (7-390 днів); больовий синдром від одного місяця – 26 хворих (37 випадків), від одного до 6 місяців – 126 хворих (181 випадок), понад 6 місяців – 41 хворий (54 випадки). Контрольну групу сформували із 20 здорових суб’єктів (40 досліджень). Застосовували клініко-рентгенологічний, сонографічний та статистичний методи дослідження.
Результати. Товщина підошовного апоневрозу у досліджуваній групі склала в середньому 6,14±1,49 (2,3-7,7) мм, у контрольній групі – 3,5±0,1 (2,5-4,4) мм. Виділено три стадії підошовного фасціїту. Для І стадії характерними є відсутність потовщення підошовного апоневрозу та структурних змін, ознаки локального перифокального набряку в підшкірно-жировій клітковині прилеглої до апоневрозу ділянки, що проявляються зоною неоднорідної ехогенності. Для ІІ стадії характерними є веретеноподібна форма апоневрозу; потовщення ентезиса понад 4 мм; значне зниження ехогенності; стертий або відсутній волокнистий малюнок; нечіткий контур апоневрозу; змінений контур п’яткової кістки. Ознаками ІІІ стадії були: нерівність контуру кортикального шару, дрібновогнищеві точкові гіперехогенні включення в ділянці ентезиса. Зміни прилеглої ділянки вільної частини апоневрозу дистальніше ентезиса. Поява локусів васкуляризації у режимі енергетичного допплерівського картування.
Висновки. Кількісною сонографічною ознакою підошовного фасціїту є потовщення ентезиса підошовного апоневрозу понад 4 мм. Якісними ознаками підошовного фасціїту виявились зміна ехогенності та структури, зміна контурів кортикального шару ентезиса та підошовного апоневрозу, поширеність ехографічних змін дистально на вільну частину апоневрозу. Описані ознаки при зіставленні з тривалістю больового синдрому обумовлюють виділення стадій.
Посилання
Stecco C, Corradin M, Macchi V, Morra A, Porzionato A, Biz C, et al. Plantar fascia anatomy and its relationship with Achilles tendon and paratenon. J. Anat. 2013;223:665-76. DOI: 10.1111/joa.12111.
Natali AN, Pavan PG, Stecco C. A constitutive model for the mechanical characterization of the plantar fascia. Connect Tissue Res. 2010;51(5):337-46. DOI: 10.3109/03008200903389127.
Franceschi F, Papalia R, Paciotti M, Franceschetti E, di Martino A, Maffulli N, et al. Obesity as a Risk Factor for Tendinopathy: A Systematic Review. Int J of End. 2014;2014:1-10. DOI:10.1155/2014/670262.
Waclawski ER, Beach J, Milne A, Yacyshyn E, Dryden DM. Systematic review: plantar fasciitis and prolonged weight bearing. Occup Med (Lond). 2015;65(2):97-106. DOI: 10.1093/occmed/kqu177.
Inrving DB, Cook JL, Young MA, Menz HB. Impact of chronic plantar heel pain on health-related quality of life. J Am Podiatr Med Assoc. 2008;98(4), 283-9. PMID: 18685048.
McMillan AM, Landorf KB, Barrett JT, Menz HB, Bird AR. Diagnostic imaging for chronic plantar heel pain: a systematic review and metaanalysis. J Foot Ankle Res. 2009;2(32):1-11. DOI: 10.1186/1757-1146-2-32.
McMillan AM, Landorf KB, Gregg JM, de Luca J, Cotchett MP, Menz HB. Hyperemia in plantar fasciitis determined by power Doppler ultrasound. J Orthop Sports Phys Ther. 2013;43(12),875-80. DOI: 10.2519/jospt.2013.4810.
Rathleff MS, Moelgaard C, Lykkegaard Olesen J. Intra- and interobserver reliability of quantitative ultrasound measurement of the plantar fascia. J Clin Ultrasound. 2011;39(3):128-34. DOI: 10.1002/jcu.20787.
Goff JD, Crawford R. Diagnosis and treatment of plantar fasciitis. Am Fam Physician. 2011;84(6):676-682. PMID: 21916393.
Hansen L, Krogh TP, Ellingsen T, Bolvig L, Fredberg U. Long-Term Prognosis of Plantar Fasciitis: A 5- to 15-Year Follow-up Study of 174 Patients With Ultrasound Examination. Orthop J Sports Med. 2018;6(3):1-9. DOI: 10.1177/2325967118757983.
Lee SY, Park HJ, Kwag HJ, Hong HP, Park HW, Lee YR, et al. Ultrasound elastography in the early diagnosis of plantar fasciitis. J Clin Imaging Sci. 2014;38(5):715-18. DOI: 10.1016/j.clinimag.2012.12.004.
Martinoli C. Musculoskeletal ultrasound: technical guidelines. Insights Imaging. 2010;1(3):99-141. DOI: 10.1007/s13244-010-0032-9.
Abul K, Ozer D, Sakizlioglu SS, Buyuk AF, Kaygusuz MA. Detection of normal plantar fascia thickness in adults via the ultrasonographic method. J Am Podiatr Med Assoc. 2015;105:8-13. DOI: 10.7547/8750-7315-105.1.8.
Granado MJ, Lohman EB, Gordon KE, Daher NS. Metatarsophalangeal joint extension changes ultrasound measurements for plantar fascia thickness. Journal of Foot and Ankle Research. 2018;11(20). DOI: 10.1186/S13047-018-0267-0.
Chen CK, Lew HL, Chu NC. Ultrasound-guided diagnosis and treatment of plantar fasciitis. Am J Phys Med Rehabil. 2012;91(2):182-4. DOI: 10.1097/PHM.0b013e3182412187.
Akfirat M, Sen C, Günes T. Ultrasonographic appearance of the plantar fasciitis. Clin Imaging. 2003;27(5):353-7. PMID: 12932690.
Chen H, Ho HM, Ying M, Fu SN. Correlation between computerised findings and Newman’s scaling on vascularity using power Doppler ultrasonography imaging and its predictive value in patients with plantar fasciitis. The British Journal of Radiology. 2012;85:925-9. DOI: 10.1259/bjr/99342011.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.