Клініко-генеалогічне та епігенетичне обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки
№ 2(109) (2021), Статті
№ 2(109) (2021)

Клініко-генеалогічне та епігенетичне обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки

Статті
https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-109-2-18-24
Опубліковано: жовтня 12, 2021
Є.Л. Голюк
ГУ “Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины”, г. Киев
М.С. Кабацій
ГУ “Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины”, г. Киев
В.В. Філіпчук
ГУ “Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины”, г. Киев
М.В. Мельник
ГУ “Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины”, г. Киев
Н.Ю. Лук’янова
ГУ “Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины”, г. Киев
ARTICLE PDF

Ключові слова

юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки; мікроРНК; генетично-генеалогічне дослідження.

Як цитувати

Голюк, Є., Кабацій, М., Філіпчук, В., Мельник, М., & Лук’янова, Н. (2021). Клініко-генеалогічне та епігенетичне обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки. TERRA ORTHOPAEDICA, (2(109), 18-24. https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-109-2-18-24
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Актуальність. Юнацький епіфізеоліз головки стегнової кістки (ЮЕГСК) – мультифакторне захворювання, обумовлене низкою чинників, кожен з яких може стати пусковим. Сучасні дослідження дедалі частіше вказують на провідну роль епігенетичних структур у виникненні та перебігу цієї групи захворювань. Останніми роками найбільш перспективним напрямком вважається вивчення ролі мікроРНК як епігенетичного фактора, який відіграє одну з провідних ролей у патогенезі мультифакторних захворювань.

Мета. Розробити методологію генетично-генеалогічного обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки.

Матеріали і методи. Проведено дослідження 26 пацієнтів з ЮЕГСК – 15 дівчаток та 11 хлопчиків – у різні періоди статевого розвитку: препубертат – 7 пацієнтів, індукція пубертату – 12 пацієнтів, пубертат та постпубертат – 7 пацієнтів. Для клініко-генеалогічного дослідження пацієнтів використовували розроблений нами опитувальник. Матеріалом для епігенетичного дослідження, а саме дослідження експресії мікроРНК-21 у пацієнтів з ЮЕГСК, була венозна кров.

Результати. Показники експресії мікроРНК-21 у крові у пацієнтів з ЮЕГСК є відмінними (середній показник експресії складає 0,86 умовних одиниць) від таких у здорових донорів (середній показник складає 0,393 умовних одиниць) аналогічного віку (р<0,05). Аналіз залежності від періоду статевого розвитку виявив статистичні відмінності показників залежно від групи (р<0,05). Не виявили залежності рівня показників експресії мікроРНК-21 у пацієнтів з ЮЕГСК від статі та періоду до чи після оперативного лікування (р>0,05). Отримані дані щодо ймовірності впливу спадкових факторів на виникнення ЮЕГСК є статистично значущими (р<0,05).

Висновки. Отримані нами результати епігенетичного та клініко-генеалогічного дослідження пацієнтів з ЮЕГСК продемонстрували високу ймовірність впливу спадкових та епігенетичних факторів на виникнення та перебіг цього захворювання.

https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-109-2-18-24
ARTICLE PDF

Посилання

Elbehidy RM, Youssef DM, El-Shal AS, Shalaby SM, Sherbiny HS, Sherief LM, et al. MicroRNA–21 as a novel biomarker in diagnosis and response to therapy in asthmatic children. Molecular Immunology. 2016;71:107-14. DOI: 10.1016/j.molimm.2015.12.015.

Ameis D, Khoshgoo N, Iwasiow BM, Snarr Ph, Keijzer R. MicroRNAs in Lung Development and Disease. Paediatric Respiratory Reviews. 2017;22:38-43. DOI: 10.1016/j.prrv.2016.12.002.

Hackl M, Heilmeier U, Weilner S, Grillari J. Circulating microRNAs as novel biomarkers for bone diseases – Complex signatures for multifactorial diseases? Mol Cell Endocrinol. 2016;5(432):83-95. DOI: 10.1016/j.mce.2015.10.015.

MiRNA (microRNA) Introduction [document on the Internet]. Available from: https://www.sigmaaldrich.com/life-science/functional-genomics-and-rnai/mirna/learning-center/mirna-introduction.html.

Kopańska M, Szala D, Czech J, Gabło N, Gargasz K, Trzeciak M, et al. MiRNA expression in the cartilage of patients with osteoarthritis. J Orthop Surg Res. 2017;12:51-7. DOI: 10.1186/s13018-017-0542-y.

Le LT, Swingler TE, Clark IM. The role of microRNAs in osteoarthritis and chondrogenesis. Arthritis Rheum. 2013;65(8):1963-74. DOI: 10.1002/art.37990.

Barter MJ, Woods S, Young DA. MicroRNA in Chondrogenesis, Cartilage and Osteoarthritis. Current Rheumatology Reviews. 2012;8(2):89-97.

Zhang M, Lygrisse K, Wang J. Role of MicroRNA in Osteoarthritis. J. Arthritis. 2017;6(2):239-50. DOI: 10.4172/2167-7921.1000239.

Nugent M. MicroRNAs: exploring new horizons in osteoarthritis. Osteoarthritis and Cartilage. 2016;24(4):573-80. DOI: 10.1016/j.joca.2015.10.018.

Asahara H. Current Status and Strategy of microRNA Research for Cartilage Development and Osteoarthritis Pathogenesis. J Bone Metab. 2016;23(3):121-7.

Chen D, Shen J, Hui T. Epigenetic and microRNA regulation during osteoarthritis development. F1000Res. 2015;(4):1092-1101.

Swingler TE, Wheeler G, Carmont V, Elliott HR, Barter MJ, Abu-Elmagdet M, et al. The expression and function of microRNAs in chondrogenesis and osteoarthritis. Arthritis Rheum. 2012;(64):1909-19. DOI: 10.1002/art.34314.

Hong E, Reddi AH. MicroRNAs in chondrogenesis, articular cartilage, and osteoarthritis: implications for tissue engineering. Tissue Eng Part B Rev. 2012;(18):445-53. DOI: 10.1089/ten.TEB.2012.0116.

Dong S, Yang B, Guo H, Kang F. MicroRNAs regulate osteogenesis and chondrogenesis. Biochem Biophys Res Commun. 2012;(418):587-91. DOI: 10.1016/j.bbrc.2012.01.075.

Zhang Y, Jia J, Yang S, Liu X, Ye S, Tian H. MicroRNA-21 controls the development of osteoarthritis by targeting GDF-5 in chondrocytes. Experimental and Molecular Medicine. 2014;(46): 79-85. DOI: 10.1038/emm.2013.152.

Klinge CM. Estrogen Regulation of MicroRNA Expression. Curr. Genomics. 2009;10(3):169-83. DOI: 10.2174/138920209788185289.

Francis-West PH, Abdelfattah A, Chen P, Allen C, Parish J, Ladher R, et al.Mechanisms of GDF-5 action during skeletal development. Development. 1999;(126):1305-15. DOI: 10.1242/dev.126.6.1305.

Baur ST, Mai JJ, Dymecki SM. Combinatorial signaling through BMP receptor IB and GDF5: shaping of the distal mouse limb and the genetics of distal limb diversity. 2000;(127): 605-19. PMID: 10631181.

Loughlin J. Genetic indicators and susceptibility to osteoarthritis. Br J Sports Med. 2011;(45):278-82. DOI:10.1136/bjsm.2010.081059.

Miyamoto Y, Mabuchi A, Shi D, Kubo T, Takatori Y, Saito S, et al. A functional polymorphism in the 5’ UTR of GDF5 is associated with susceptibility to osteoarthritis. Nat Genet. 2007;(39):529-33. DOI: 10.1038/2005.

Valdes AM, Evangelou E, Kerkhof HJ, Tamm A, Doherty SA, Kisand K, et al. The GDF5 rs143383 polymorphism is associated with osteoarthritis of the knee with genome-wide statistical significance. Ann Rheum Dis. 2011;(70):873-5. DOI: 10.1136/ard.2010.134155.

Francis-West PH, Parish J, Lee K, Archer CW. BMP/GDF-signalling interactions during synovial joint development. Cell Tissue Res. 1999;(296):111-9. DOI: 10.1007/s004410051272.

Kleinsteuber K, Heesch K, Schattling S, Kohns M, Sander-Jülch C, Walzl G, et al. Decreased Expression of miR-21, miR-26a, miR-29a, and miR-142-3p in CD4 + T Cells and Peripheral Blood from Tuberculosis Patients. PLoS One. 2013;8(4):601-9. DOI: 10.1371/journal.pone.0061609.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.