Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу
ARTICLE PDF

Ключові слова

променевий нерв; транспозиція м’язів; круглий пронатор передпліччя; невротизація; аутологічна пластика; невроліз.

Як цитувати

Гацький, О., Третяк, І., Цимбалюк, В., Базік, О., & Цимбалюк, Я. (2021). Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу. TERRA ORTHOPAEDICA, (3(110), 35-47. https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-110-3-35-47

Анотація

Актуальність. Дисфункція м’язів задньої поверхні передпліччя призводить до втрати розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, п’ястно-фалангових суглобах і втрати відведення та розгинання першого пальця. Причиною дисфункції є ушкодження променевого нерва, надключичне або підключичне ушкодження плечового сплетення. Довгий регенераційний процес унеможливлює ефективне використання ушкодженої кінцівки протягом тривалого періоду. Паліативне використання переміщень (транспозиції) м’язів дозволяє суттєво скоротити термін повернення пацієнта до активного використання ушкодженої кінцівки. Кожна з транспозицій м’язів має певні недоліки, пов’язані з розвитком патологічних рухових феноменів (ПРФ) у променево-зап’ястковому суглобі. Шляхи їх подолання ґрунтуються на суто механістичному підході, який найчастіше спрощується до зміни точки кріплення первинних м’язів-ефекторів, які не функціонують.

Мета дослідження. Визначення найбільш адекватного комплексного хірургічного підходу для забезпечення ефективної функції розгинання у променево-зап’ястковому суглобі та п’ясно-фалангових суглобах.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 30 послідовних випадків дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовлених травматичним ушкодженням структур периферійної нервової системи (ПНС) різної локалізації. 23 пацієнти – з ушкодженням променевого нерва, 7 пацієнтів – із патологією плечового сплетення. Середній вік пацієнтів становив 41 рік (від 18 до 64 років). Середні терміни проведення первинного хірургічного відновлення становили 4,6 міс. 7 пацієнтам проведено лише ревізію променевого нерва в межах сегмента (дефект >10 см); 6 пацієнтам виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon; 5 пацієнтам виконано аутологічну пластику променевого нерва (дефект <10 см); 5 пацієнтам виконано його невроліз. 6 пацієнтам із патологією плечового сплетення виконано невроліз, в 1 випадку виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon. Усім пацієнтам було виконано транспозицію круглого пронатора передпліччя (РТ) за стандартною методикою. 12 пацієнтам було виконано транспозицію м’язів променевого згинача (FCR, 4 випадки) або ліктьового згинача кисті (FCU, 8 випадків) за стандартною методикою. Оцінка результатів транспозиції проводилася через 1 міс. або пізніше 6 міс. за допомогою клінічного неврологічного методу, оцінка відновлення структур ПНС – у терміни 9-12 міс. та додатково у терміни >15 міс. за допомогою клінічного неврологічного та електрофізіологічного методів обстеження.

Результати. У 6 пацієнтів не настало відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах (РПФС), у 12 пацієнтів настало повне відновлення РПФС після втручань на структурах ПНС (4 випадки – аутологічна пластика, 7 випадків – дистальна невротизація, 1 випадок – невроліз променевого нерва). У 8 пацієнтів не спостерігалося формування ПРФ при розгинанні у променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції м’язів. У 15 пацієнтів сформувався ПРФ “вид В”, у 7 пацієнтів – ПРФ “вид С” терміном 1 міс. після транспозиції м’язів. У жодного пацієнта не спостерігали збереження ПРФ “вид С” у терміни >6 міс. У 8 пацієнтів сформувався постійний ПРФ “вид В”, який у 4 випадках трансформувався у ПРФ “вид D”. Формування сталого ПРФ “вид D” зафіксовано в усіх випадках невролізу структур ПНС без проведення відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах шляхом транспозиції. Формування сталого ПРФ “вид В” зафіксовано у всіх випадках транспозиції FCU для відновлення РПФС. В 11 випадках редукції первинної функції FCR внаслідок його денервації (невротизація за методикою Mackinnon) або транспозиції м’язів FCR (зміна первинної точки кріплення) ПРФ “вид В” не розвинувся.

Висновки. На основі результатів проведеного дослідження встановлено, що найбільш адекватним комплексним хірургічним підходом, що дозволяє уникнути формування сталого ПРФ, зумовленого транспозицією м’язів для відновлення розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, є його поєднання з невротизацією за методикою Mackinnon або транспозиції FCR для відновлення РПФС.

https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-110-3-35-47
ARTICLE PDF

Посилання

Tordjman D, d’Utruy A, Bauer B, Bellemère P, Pierrart J, Masmejean E. Tendon transfer surgery for radial nerve palsy [published online ahead of print, 2021 Jul 31]. Hand Surg Rehabil. 2021;S2468-1229(21)00189-DOI:10.1016/j.hansur.2018.09.009.

Oberlin C, Chino J, Belkheyar Z. Surgical treatment of brachial plexus posterior cord lesion: a combination of nerve and tendon transfers, about nine patients. Chir Main. 2013;32(3):141-146. DOI:10.1016/j.main.2013.04.002.

Lowe JB 3rd, Sen SK, Mackinnon SE. Current approach to radial nerve paralysis. Plast Reconstr Surg. 2002;110(4):1099-1113. DOI:10.1097/01.PRS.0000020996.11823.3F.

Mahan MA, Warner WS, Yeoh S, Light A. Rapid-stretch injury to peripheral nerves: implications from an animal model [published online ahead of print, 2019 Oct 4]. J Neurosurg. 2019;1-11. DOI:10.3171/2019.6.JNS19511.

Cheah AE, Etcheson J, Yao J. Radial Nerve Tendon Transfers. Hand Clin. 2016;32(3):323-338. DOI:10.1016/j.hcl.2016.03.003.

MERLE D’AUBIGNE R. Treatment of residual paralysis after injuries of the main nerves; superior extremity. Proc R Soc Med. 1949;42(10):831-844.

Tubiana R. Transferts tendineux pour paralysie radiale [Tendon transfer for radial paralysis]. Chir Main. 2002;21(3):157-165. DOI:10.1016/s1297-3203(02)00104-x.

Starr C. Army experiences with tendon transference. J Bone Joint Surg Am 1922;4:3–21.

Tsuge K, Adachi N. Tendon transfer for extensor palsy of forearm. Hiroshima J Med Sci. 1969;18(4):219-232.

Chuinard RG, Boyes JH, Stark HH, Ashworth CR. Tendon transfers for radial nerve palsy: use of superficialis tendons for digital extension. J Hand Surg Am. 1978;3(6):560-570. DOI:10.1016/s0363-5023(78)80007-0.

BOYES JH. Selection of a donor muscle for tendon transfer. Bull Hosp Joint Dis. 1962;23:1-4.

Brand PW. Tendon transfers in the forearm. In: Flynn JE, editor. Hand surgery, Baltimore. Williams & Wilkins; 1975. p. 189–200.

Стандартизация в нейрохирургии. Часть 6. Восстановительная и функциональная нейрохирургия. Под ред. академика НАМН Украины, проф. Е. Педаченко. Киев: ГУ “ИНХ НАМНУ”, 2020. 144 с.

Standardization is in neuro-surgery. Part 6. Restoration and functional neuro-surgery. Pod red. akademika NAMN Ukrainy, prof. Ye. Pedachenko. Kiyev: GU “INKH NAMNU”, 2020. 144 s. [in Russian].

Страфун СС, Борзих НО, Цимбалюк ЯВ. Оцінка ефективності лікування поранених із вогнепальними поліструктурними ушкодженнями верхніх кінцівок. Клінічна хірургія. 2018;85(7):62-66.

Strafun SS, Borzykh NO, Tsymbaliuk YaV. Evaluation of the effectiveness of treatment of wounded with gunshot polystructural injuries of the upper extremities. Klinichna khirurhiia. 2018;85(7):62-66. [in Ukrainian].

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.