Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Резюме. Актуальність. Лікування наслідків внутрішньосуглобових пошкоджень пальців кисті до теперішнього часу залишається однією з проблем, яка потребує подальшого вирішення.
Мета роботи. Покращити результати хірургічного лікування післятравматичних стійких контрактур міжфалангових суглобів пальців кисті.
Матеріали і методи. З метою оцінки ефективності запропонованого лікувального підходу було проаналізовано результати лікування 77 хворих із післятравматичними контрактурами суглобів пальців, розподілених на клінічні групи і підгрупи в залежності від тяжкості пошкоджень і виду застосованої клініко-реабілітаційної програми. Пацієнти основних груп лікувались згідно з запропонованою клініко-реабілітаційною програмою, проводився аналіз показників до початку лікування, через 3 місяці та 1 рік після лікування із застосуванням бальної системи оцінки функціонального стану кисті і шкали QuickDASH.
Результати та їх обговорення. За результатами аналізу 77 пацієнтів із наслідками травм міжфалангових суглобів за 2 системами оцінки функції міжфалангових суглобів було виявлено, що хірургічне лікування тяжких і середньої тяжкості артрогенних контрактур із використанням способу дистракційної артропластики і коригуючих остеотомій забезпечує покращення функціональних результатів за рахунок досягнення конгруентних взаємовідносин у суглобах та мобілізації зв’язкового апарату.
Висновки. Комплексне лікування згідно з запропонованою клініко-реабілітаційною програмою дозволяє збільшити кількість найближчих позитивних результатів в основних підгрупах обох груп до 22 (68,8%) проти 5 (11,1%) у підгрупах порівняння (р<0,001) згідно з бальною шкалою оцінки та відмінних і хороших результатів згідно зі шкалою QuickDASH, до 20 (62,5%) і 12 (37,5%) проти 1 (2,2%) і 41 (91,1%) випадків, відповідно (р<0,001). При вивченні віддалених результатів хірургічного лікування артрогенних контрактур міжфалангових суглобів отримані позитивні результати у 37 (63,8%) пацієнтів, задовільні – у 20 (34,5%), незадовільні – в 1 (1,7%) хворого згідно з бальною шкалою оцінки, та 27 (46,6%) відмінних, 30 (51,7%) хороших і 1 (1,7%) задовільний результат згідно зі шкалою QuickDASH.
Посилання
Kurinnyy IM. Surgical treatment of contractures of the joints of the fingers in patients with consequences of polystructural injuries. Chronicle of traumatology and orthopedics. Litopys travmatolohiyi ta ortopediyi. 2011;1-2: 55–60. (In Ukrainian).
Kaplan FT. The stiff finger. Hand clinics. 2010 May;26(2):191–204. [PubMed] [Google Scholar]
Harrison DH. The Stiff Proximal Interphalangeal Joint. The Hand. 1977;9(2):102–108. [PubMed] [Google Scholar]
Houshian S, Jing SS, Chikkamuniyappa C, et al. Management of posttraumatic proximal interphalangeal joint contracture. J Hand Surg Am. 2013;38(8): 1651–8.
Rongières M. Management of posttraumatic finger contractures in adults. Hand Surg Rehabil. 2018 Oct;37(5):275–280. [PubMed]
Hogan CJ, Nunley JA. Posttraumatic proximal interphalangeal joint flexion contractures. J Am Acad Orthop Surg. 2006;14(9):524–33.
Leibovic SJ, Bowers WH. Anatomy of the proximal interphalangeal joint. Hand clinics. 1994 May;10(2):169–178. [PubMed] [Google Scholar]
Smith-Forbes EV, Howell DM, Willoughby J, Pitts DG, Uhl TL. Specificity of the minimal clinically important difference of the quick Disabilities of the Arm Shoulder and Hand for distal upper extremity conditions. J Hand Ther. 2016; 49(1):81–88.
Bondaruk DO. Surgical treatment of patients with deformities of the fingers due to lesions of the extensor tendons: abstract. diss. Cand. honey. Sciences: 14.01.21. Donetsk, 2014. 35 p. (In Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.