Структура причин первинного протезування плечового суглоба
ARTICLE PDF

Ключові слова

проксимальний епіметафіз плечової кістки; ендопротез плечового суглоба; хірургічне лікування; перелом.

Як цитувати

Страфун, С., & Занько, І. (2021). Структура причин первинного протезування плечового суглоба. TERRA ORTHOPAEDICA, (1(108), 42-48. https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-108-1-42-48

Анотація

Актуальність. Протезування плечового суглоба є методом вибору при лікуванні пацієнтів із травматичними ушкодженнями, що значно порушують функцію суглоба та супроводжуються тривалим больовим синдромом.

Мета роботи. Дослідити основні причини ушкоджень плечового суглоба, що призвели до його протезування.

Матеріали і методи. Клінічну групу склали 162 хворих, яким було проведено протезування плечового суглоба у відділенні мікрохірургії та реконструктивно-відновної хірургії верхньої кінцівки Державної установи “Інститут травматології та ортопедії НАМН України” (м. Київ). Питома вага чоловіків у когорті обстежуваних склала (44,4%), жінок – (55,5%). Середній вік обстежуваних серед чоловіків становив 62±11,4 року, серед жінок – 66±10,1 року. Середній термін звернення за спеціалізованою медичною допомогою після гострої травми склав 24±10,9 дня, у пацієнтів із посттравматичними наслідками – 50,6±81,1 місяця. У більшості випадків хворим було виконано однополюсне протезування плечового суглоба – 126 (78,7%), реверсивне протезування – 27 (15,6%) та тотальне протезування – 9 (5,6%) відповідно.

Результати. Протезування плечового суглоба переважно виконувалось у хворих зі свіжими (до 3 тижнів від дня травми) та застарілими переломами та переломовивихами проксимального епіметафіза плечової кістки – 35 (21,6%) та 48 (29,6%) відповідно. Частка хворих із післятравматичним асептичним некрозом голівки плечової кістки становила 49 (30,2%). (p<0,005), що свідчить про високу частоту ускладнень після проведеного остеосинтезу тощо. Хворих із травматичними масивними ушкодженнями сухожилків ротаторної манжети, які потребували протезування плеча, було 18 (11,1%), із несправжніми суглобами – 12 (7,4%). Однополюсні системи протезів переважали в загальній структурі типу протезу – 126 (78,7%), оскільки реверсивні та тотальні протези в Україні отримали реєстрацію не так давно.

Висновки. Аналіз наших спостережень показав, що причинами протезування плечового суглоба є важкі пошкодження, що виникають при високоенергетичних травмах – 101 (62,3%) хворих і післятравматичному асептичному некрозі – 49 (30,2%). Свіжі та застарілі переломи і переломовивихи проксимального епіметафіза плечової кістки є одними з найбільш частих травм згідно з аналізом – 35 (21,6%) і 48 (29,6%), а їх кількість і складність продовжують збільшуватися з віком. Розуміння етіологічних чинників, що призвели до ендопротезування плечового суглоба, дає можливість прогнозувати віддалені функціональні результати і працювати над зменшенням кількості таких хворих.

https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-108-1-42-48
ARTICLE PDF

Посилання

Lübbeke A, Rees JL, Barea C, Combescure C, Carr AJ, Silman AJ. International variation in shoulder arthroplasty. Acta Orthop. 2017; 88 (6): 592-599. DOI: 10.1080 / 17453674.2017.1368884.

https://mkb-10.com/updates/ [Internet]. ICD 10 – International Classification of Diseases 10th revision; [quoted in 26 sq. m. 2021]. Available at: https://mkb-10.com/updates/.

Stechel A, Fuhrmann U, Irlenbusch L, Rott O, Irlenbusch U. Reversed shoulder arthroplasty in cuff tear arthritis, fracture sequelae, and revision arthroplasty. Acta Orthop. 2010; 81 (3): 367-372. DOI: 10.3109 / 17453674.2010.487242.

Sakai T, Sugano N, Nishii T, Hananouchi T, Yoshikawa H. Extent of osteonecrosis on MRI predicts humeral head collapse. Clin Orthop Relat Res. 2008; 466 (5): 1074-1080. DOI: 10.1007 / s11999-008-0179-6

Schlegel TF, Hawkins RJ. Displaced Proximal Humeral Fractures: Evaluation and Treatment. J Am Acad Orthop Surg. 1994 Jan; 2 (1): 54-78. DOI: 10.5435 / 00124635-199401000-00007.

Neer CS 2nd. Displaced proximal humeral fractures. II. Treatment of three-part and four-part displacement. J Bone Joint Surg Am. 1970; 52 (6): 1090-103.

Archer LA, Furey A. Rate of avascular necrosis and time to surgery in proximal humerus fractures. Musculoskelet Surg. 2016 Dec; 100 (3): 213-216. DOI: 10.1007 / s12306-016-0425-0.

Jost B, Spross C, Grehn H, Gerber C. Locking plate fixation of fractures of the proximal humerus: analysis of complications, revision strategies and outcome. J Shoulder Elbow Surg. 2013; 22 (4): 542-549. DOI: 10.1016 / j.jse.2012.06.008.

Gerber C, Hersche O, Berberat C. The clinical relevance of posttraumatic avascular necrosis of the humeral head. J Shoulder Elbow Surg. 1998; 7 (6): 586-590. DOI: 10.1016 / s1058-2746 (98) 90005-2

Gerber C, Hersche O, Berberat C. The clinical relevance of posttraumatic avascular necrosis of the humeral head. J Shoulder Elbow Surg. 1998; 7 (6): 586-590. DOI: 10.1016 / s1058-2746 (98) 90005-2.

Drake GN, O’Connor DP, Edwards TB. Indications for reverse total shoulder arthroplasty in rotator cuff disease. Clin Orthop Relat Res. 2010; 468 (6): 1526-1533. DOI: 10.1007 / s11999-009-1188-9.

Burkhart SS, Lo IK. Arthroscopic rotator cuff repair. J Am Acad Orthop Surg. 2006; 14 (6): 333-346. DOI: 10.5435 / 00124635-200606000-00003.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.