Ключові слова
церулоплазмін
С-реактивний білок
прокальцитонін
інфекційний артрит
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Гострофазні білки церулоплазмін, гаптоглобін, С-реактивний білок (СРБ) є маркерами, які характеризують запальний процес. СРБ є одним із центральних компонентів гострої фази і загальновизнаним показником запальних процесів.
Мета. Визначення рівня і специфічності гострофазних білків (СРБ, гаптоглобіну, церулоплазміну), а також прокальцитоніну за умов моделювання інфекційного артриту.
Матеріали і методи. Експериментальні дослідження було проведено на 31 білому щурі-самці лінії Вістар. Модель інфекційного артриту створювали протягом трьох діб шляхом щоденного введення 0,02 мл S. aureus 108 № 209 у колінний суглоб щура. Тварин було розподілено на групи, з яких І група – віварний контроль. Для експериментальних груп було застосовано наступну модель введення препарату: щоденне одноразове введення протягом 3 діб по 0,02 мл флостерону в колінний суглоб (ІІ група); щоденне одноразове введення протягом 3 діб по 0,02 мл S. aureus 108 № 209 (ІІІ група); щоденне одноразове поперемінне (через день) введення протягом 3 діб по 0,02 мл флостерону і 0,02 мл S. aureus 108 № 209 у колінний суглоб (ІV група). Ефективність дії препаратів спостерігали через 3 і 14 діб після введення.
Результати. Встановлено, що концентрація гаптоглобіну вірогідно зростала у сироватці крові щурів через 3 доби лише за умов поперемінного триразового введення флостерону і S. aureus 108 № 209. Через 14 діб при посиленні запального прогресу цей показник збільшився у тварин усіх досліджуваних груп, а найбільше (за аналогією до спостережень через 3 доби) при сумісному впливі флостерону і S. aureus 108 № 209. Концентрація церулоплазміну у сироватці крові зростала у всіх експериментальних щурів як через 3 доби, так і через 14 діб у групі після введення флостерону. Вміст СРБ у сироватці крові зростав у всіх без винятку досліджуваних групах щурів, що доводить його високу специфічність для виявлення запальних процесів різної тяжкості. Концентрація прокальцитоніну за умов проведення експерименту достовірно не змінювалася у сироватці крові щурів будь-якої експериментальної групи через 3 доби. Проте достовірні зміни відбувалися через 14 діб після введення флостерону та при сумісному впливі флостерону і S. aureus 108 № 209.
Висновки. Визначення вмісту гаптоглобіну не відрізняється високою ефективністю при ранньому виявленні запального процесу. Водночас синтез церулоплазміну посилюється саме впродовж перших 3 діб інфекційного процесу, що перетворює його на результативний маркер для виявлення раннього інфекційного ускладнення. Динаміка змін рівня СРБ у сироватці крові продемонструвала найвищу кореляцію з активністю інфекційного процесу, що доводить його високу специфічність для виявлення запальних процесів різної тяжкості після введення препаратів. Найбільші відхилення спостерігали у щурів, яким триразово поперемінно (через день) вводили флостерон і S. aureus 108 № 209 у колінний суглоб. Такі зміни дозволяють припустити, що гормональний препарат флостерон сприяв посиленню запального процесу.
Посилання
Zeller L, Tyrrell PN, Wang S, Fischer N, Haas JP, Hügle B. α2-fraction and haptoglobin as biomarkers for disease activity in oligo- and polyarticular juvenile idiopathic arthritis. Pediatr Rheumatol Online J. 2022;20(1):66-73. DOI10.1186/s12969-022-00721-7.
Мусина НН, Саприна ТВ, Прохоренко ТС, Зима АП. Особенности параметров
обмена железа и воспалительного статуса у пациентов с сахарным диабетом и дислипидемией. Ожирение и метаболизм. 2020;17(3):269-282. DOI: 10.14341/omet12497.
Musina NN, Saprina TV, Prohorenko TS, Zima AP. Features of iron metabolism parameters and inflammatory status in patients with diabetes mellitus and dyslipidemia. Ozhirenie i metabolizm. 2020;17(3):269-282. DOI: 10.14341/omet12497. [in Russian].
Буханова ДВ, Белов БС, Тарасова ГМ, Дилбарян АГ. Прокальцитониновый тест в ревматологии. Клиницист. 2017;11(2):16-23.
Buhanova DV, Belov BS, Tarasova GM, Dilbaryan AG. Procalcitonin test in rheumatology. Klinitsist. 2017;11(2):16-23. [in Russian].
Лапин СВ, Маслянский АЛ, Лазарева НМ, Васильева ЕЮ, Тотолян АА. Значение количественного определения прокальцитонина для диагностики септических осложнений у больных с аутоиммунными ревматическими заболеваниями. Клиническая лабораторная диагностика. 2013;(1):28-33.
Lapin SV, Maslyanskiy AL, Lazareva NM, Vasileva EYu, Totolyan AA. The value of quantitative determination of procalcitonin for the diagnosis of septic complications in patients with autoimmune rheumatic diseases. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 2013;(1):28-33. [in Russian].
Tsujimoto K, Hata A, Fujita M, Hatachi S, Yagita M. Presepsin and procalcitonin as biomarkers of systemic bacterial infection in patients with rheumatoid arthritis. Int J Rheum Dis. 2018 Jul;21(7):1406-13. DOI: 10.1111/1756-185X.12899.
Шипицына ИВ, Осипова ЕВ, Люлин СВ, Свириденко АС. Диагностическая ценность прокальцитонина в посттравматическом периоде у пациентов с политравмой. Политравма. 2018;(1):47-59.
Shipitsyina IV, Osipova EV, Lyulin SV, Sviridenko AS. Diagnostic value of procalcitonin in the post-traumatic period in patients with polytrauma. Politravma. 2018;(1):47-59. [in Russian].
Shen CJ, Wu MS, Lin KH, Lin WL, Chen HC, Wu JY, et al. The use of procalcitonin in the diagnosis of bone and joint infection: a systemic review and meta-analysis. Eur J Clin Microbiol Infect Dis 2013;32(6):807-14. DOI: 10.1007/s10096-012-1812-6.
Магомедов С, Кравченко ОМ, Колов ГБ, Шевчук АВ. Прокальцитонін як біохімічний маркер при діагностиці запальних процесів (огляд літератури). Вісник ортоп., травмат. та протезув. 2018;(1):63-7.
Mahomedov S, Kravchenko OM, Kolov HB, Shevchuk AV. Procalcitonin as a biochemical marker in the diagnosis of inflammatory processes (literature review). Visnyk ortop., travmat. ta protezuv. 2018;(1):63-7. [in Ukrainian].
Fuchs T, Stange R, Schmidmaier G, Raschke MJ. The use of gentamicin-coated nails in the tibia: preliminary results of a prospective study. Arch.Orthop.Trauma Surg. 2011;131(10):1419-25.
Wallbach M, Vasko R, Hoffmann S. Niewold TB, Mu¨ller GA, Korsten P. Elevated procalcitonin levels in a severe lupus flare without infection. Lupus 2016;25(14):1625-6. DOI: 10.1177/0961203316651746.
Калашніков АВ, Чіп ЄЕ, Калашніков ОВ, Чалайдюк ТП. Визначення ефективності застосування різних способів лікування переломів проксимального відділу великогомілкової кістки. Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2019;(4):31-38. DOI: 10.37647/0132-2486-2019-103-4-28-34.
Kalashnikov AV, Chip YeE, Kalashnikov OV, Chalaidiuk TP. Determination of the effectiveness of various methods of treatment of fractures of the proximal part of the tibia. Visnyk ortopedii, travmatolohii ta protezuvannia. 2019;(4):31-38. DOI: 10.37647/0132-2486-2019-103-4-28-34. [in Ukrainian].
Jevsevar DS, Brown GA, Jones DL, Matzkin EG, Manner PA, Mooar P, et al. The American Academy of Orthopaedic Surgeons evidence-based guideline on: treatment of osteoarthritis of the kne-e, 2nd edition. Journal of Bone and Joint Surgery-American. 2013;95(20):1885-6.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.