Наш погляд на відновне лікування після пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба
ARTICLE PDF

Ключові слова

передня хрестоподібна зв’язка; реконструкція; реабілітація.

Як цитувати

Зазірний, І., Коструб, О., Котюк, В., & Плугатар, О. (2020). Наш погляд на відновне лікування після пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба. TERRA ORTHOPAEDICA, (3(106), 9-17. https://doi.org/10.37647/0132-2486-2020-106-3-9-17

Анотація

Резюме. У роботі представлена програма реабілітації пацієнтів після реконструкції передньої хрестоподібної зв’язки. Програма працює в Центрі ортопедії, травматології та спортивної медицини Клінічної лікарні “Феофанія” та у клініці спортивної та балетної травми ДУ “Інститут травматології та ортопедії НАМН України”. Курс реабілітації поділяється на п’ять періодів: 1) передопераційний період; 2) ранній післяопераційний період (гострий) (0-2 тижні); 3) період відновлення функції (до 9 тижня); 4) період підготовки та поступового повернення до оздоровчої та спортивної діяльності (з 9 тижня); 5) період повернення до повноцінної спортивної діяльності (через 6-9 місяців, залежно від виду спорту). Принципи післяопераційної допомоги та реабілітації в наших клініках наступні: 1) зменшення болю, набряклості та запалення; 2) повне навантаження оперованої кінцівки з або без милиць; 3) негайні вправи на відновлення об’єму руху в діапазоні від 0° до 60-90° із поступовим збільшенням до 120° і повне згинання через 6-9 тижнів після операції (використовуючи CPM, пасивні, активні допоміжні та активні вправи); 4) вправи для тренування чотириголового м’яза стегна, м’язів-згиначів гомілки та всіх м’язів нижньої кінцівки та тазу зі збільшенням опору в закритих і відкритих кінетичних ланцюгах; 5) вправи на тренування пропріоцепції та координації (з раннього післяопераційного періоду); 6) повернення на роботу через 3-6 тижнів, оздоровлення та заняття спортом через 4, 6, 9 місяців; 7) тісна співпраця хірурга, реабілітолога та пацієнта під час реабілітації. Ми орієнтуємося на досягнення якнайшвидшого повного розгинання колінного суглоба, контролю роботи м’язів та відновлення пропріоцепції. Вправи виконуються в закритих і відкритих кінетичних ланцюгах, із напруженням м’язів задньої поверхні стегна і гомілки, щоб уникнути занадто великого навантаження на трансплантат. У випадках зі спортсменами та рекреаційно активними пацієнтами до їх реабілітаційних програм (починаючи з раннього післяопераційного періоду) були включені елементи спортивних специфічних вправ. Це допомогло відновити правильні рухові стереотипи та знищити психологічний бар’єр, який заважає поверненню до повноцінної спортивної діяльності. Повернення до спорту ми дозволяли, якщо пацієнти досягали повного діапазону рухів, нормального рівня пропріоцепції та балансу м’язів, функціональні тести виконувались приблизно до рівня 90% і не було болю чи набряків через фізичні навантаження.

https://doi.org/10.37647/0132-2486-2020-106-3-9-17
ARTICLE PDF

Посилання

Beynnon DB, Fleming BC, Johnson RJ, Nichols CE, Renström PA, Pope MH. Anterior Cruciate Ligament strain behavior during rehabilitation exercises in vivo. Am J Sports Med. 1995; 23(1):24-34.

Beynnon DB, Johnson RJ, Fleming BC, Stankewich CJ, Renström PA, Nichols CE. The strain behavior of the Anterior Cruciate Ligament during squatting and active flexion-extension. Am J Sports Med. 1997; 25(6):823-829.

Dodds AJ,, Arnoczky SP. Anatomy of the Anterior Cruciate Ligament: A. Blucprint for Repair and Reconstruction. Arthroscopy. 1994;10(2): 132-139.

Reider BC, Deviese GJ, Provencher M.T. Orthopaedic rehabilitation of the athlete. Elsevier Saunders; 2015. 1614 p.

Hooper D, Morrissey M, Drechsler W, Morrissey D. Open and closed kinetic chain exercises in the early period after Anterior Cruciate Ligament reconstruction. Am J Sports Med. 2001; 29(2):167-174.

Lephart S, Pinciniero D, Giraldo J, Fu F. Current Concept the Role of Proprioception in the Management and Rehabilitation of Athletic Injures. Am J Sports Med. 1997; 25:130-137.

Rudolph K, Axe M, Buchanan T, Scholz J, Snyder-Mackler L. Dynamic stability in the anterior cruciate ligament deficient knee. Knee Surg. Sports Traumatol. Artrosc. 2001; 9(2):62-71.

Segawa H, Omori G, Koga Y. Long term results of non-operative treatment of anterior cruciate ligament injury. The Knee. 2001; 8(1):5-11.

Shelbourne KD. Rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction. J. Sports Traumatol. Rel. res. 1995; 17(1): 60-73.

Stuart MJ, Meglan DA, Lutz GE, Growney ES, An K. Comparison of intersegmental tibio-femoral joint forces and muscle activity during various closed kinetic chain exercises. Am J Sports Med. 1996; 24(6):792- 799.

Warner SJ, Smith MV, Wright RW, Matava MJ, Brophy RH. Sport-specific outcomes after anterior cruciate ligament reconstruction. Arthroscopy. 2011 Aug;27(8):1129-1134. DOI: 10.1016/j.arthro.2011.02.022.

Hindle T, Whitcomb J, Briggs WO. Proprioceptive neuromuscular facilitation (PNF): its mechanism and effects on range of motion and muscular function. Journal of Human Kinetics. 2012;31:105-113.

Clark NC. The role of physiotherapy in rehabilitation of soft tissue injuries of the knee. Orthopaedics and Trauma. 2015;29(1):48-56.

Biggs A, Jenkins W, Urch SE, Shelbourne KD. Rehabilitation for Patients Following ACL Reconstruction: A Knee Symmetry Model. N Am J Sports Phys Ther. 2009 February;4(1):2-12.

Steadman JR. B.T. Principles of ACL Revision Surgery and Rehabilitation. Sports Med Arthrosc Rev. 2005;13:53-8.

Ellman MB, Sherman SL, Forsythe B, LaPrade RF, Cole BJ, Bach Jr BR. Return to play following anterior cruciate ligament reconstruction. J Am Acad Orthop Surg. 2015 May;23(5):283-296. DOI: 10.5435/JAAOS-D-13-00183.

Ardern CL, Taylor NF, Feller JA, Webster KE. Return-to-sport outcomes at 2 to 7 years after anterior cruciate ligament reconstruction surgery. Am J Sports Med. 2012;40(1):41-48.

Sandon A, Werner S, Forssblad M. Factors associated with returning to football after anterior cruciate ligament reconstruction. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 2015 Sep;23(9):2514-2521. DOI: 10.1007/s00167-014– 3023-4. Epub 2014 May 27.

Meuffels DE, Verhaar J. Anterior cruciate ligament injury in professional dancers, Acta Orthopaedica. 2008;79(4):515-518. DOI: 10.1080/17453670710015517.

van Eck CF, Fu F. Anatomic anterior cruciate ligament reconstruction using an individualized approach. Asia-Pacific Journal of Sports Medicine, Arthroscopy, Rehabilitation and Technology. 2014;1:19-25. DOI: 10.1016/j.asmart.2013.12.008.

Asaeda M, Deie M, Kono Y, Mikami Y, Kimura H, Adachi N. The relationship between knee muscle strength and knee biomechanics during running at 6 and 12 months after anterior cruciate ligament reconstruction. Asia-Pacific Journal of Sports Medicine, Arthroscopy, Rehabilitation and Technology. 2019;16:14-18. DOI: 10.1016/j.asmart.2018.11.004.

Sukrom Cheecharern. Return to sport and knee functional scores after anterior cruciate ligament reconstruction: 2 to 10 years’ follow-up. Asia-Pacific Journal of Sports Medicine, Arthroscopy, Rehabilitation and Technology. 2018;12:22-29. DOI: 10.1016/j.asmart.2018.01.003.

Van der Bracht H, Gou Bau L, Schepens A, Verdonk P ,Victor J. Surgical management of anterior cruciate ligament injuries in Belgium anno 2013. Acta Orthop. Belg. 2015;81:738-746.

Rougraff B, Shelbourne DK, Gerth P, Warner J. Arthroscopic and histologic analysis of human patellar tendon autografts used for anterior cruciate ligament reconstruction. Am. J Sports Med. 1993;21(2):277-284.

Fu FH. (Ed.) Sports Medicine. Lippincott Williams & Wilkins, Wolters Kluwer, Philadelphia; 2010. 640 p. ISBN: 1608310817.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.