Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Резюме. Щільність кісткової тканини є важливим фактором, який впливає на міцність шва сухожилків ротаторної манжети плеча. Чим вища щільність кісткової тканини, тим міцність фіксації сухожилка надостьового м’яза до кістки більша, оскільки анкер більш надійно фіксований у кістці.
Мета дослідження. Визначити стан мінеральної щільності кісткової тканини проксимального епіфіза плечової кістки у хворих із частковим розривом сухожилка надостьового м’яза.
Матеріали і методи. Проведено рентгенденситометричне обстеження 48 плечових суглобів (24 із частковим розривом сухожилка надостьового м’яза та 24 контрлатеральних – неушкоджених) у 24 хворих із частковими розривами сухожилка надостьового м’яза. На отриманих електронних фотовідбитках рентгенограм за допомогою зазначеного програмного забезпечення встановили по дві стандартних для всіх хворих зони визначення мінеральної щільності кісткової тканини – як на кінцівці з частковими розривами сухожилка надостьового м’яза, так і на аналогічних ділянках контрлатеральної кінцівки. Зони вимірювання щільності кісткової тканини (BMD) розміщували наступним чином: 1-ша зона – великий горбок плечової кістки; 2-га зона – середина голівки плечової кістки. Кожна зона мала квадратну форму і відповідала 0,9±0,15 см² площі стандартної рентгенограми. Також усім хворим виконувались стандартні рентгенденситометричні обстеження кульшових суглобів та поперекового відділу хребта.
Висновки. У 1-й зоні (великий горбок плечової кістки) мінеральна щільність кісткової тканини кінцівки з частковим розривом сухожилка надостьового м’яза сягала 0,167±0,155 г/см² і була дещо меншою, ніж на здоровій кінцівці 0,238±0,115 г/см² (р<0,05). Це вказує на вплив часткового розриву сухожилка надостьового м’яза на розвиток остеопоротичних процесів у ділянці великого горбка плечової кістки. У 2-й зоні (середина голівки плечової кістки) середні показники мінеральної щільності кісткової тканини кінцівки з частковим розривом сухожилка надостьового м’яза сягали 0,193±0,109 г/см² і були теж меншими, ніж на контрлатеральній кінцівці 0,245±0,159 г/см². У 1-й зоні (великий горбок плечової кістки) виявлено залежність зміни мінеральної щільності кісткової тканини від загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини (r=0,62; р<0,01). У 2-й зоні (r=0,14; р<0,01) мінеральна щільність кісткової тканини не залежала від загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини.
Посилання
Dmitrenko O.P. (2004). Assessment of structural and functional condition of bone tissue in people of different age and gender. Kiyv.
Kazimirko V.K., Kovalenko V.N., Flegontova V.V. (2011). Involuntary osteoarthritis and osteoporosis. Zaslavskiy, Donetsk.
Franke Y. (1995). Osteoporosis. Medicine, Moscov.
Andresen R., Haidekker М. A., Radmer S. [et al.] (1999). CT determination of bone mineral density and structural investigations on the axial skeleton for estimating the osteoporosisrelated fracture risk by means of a risk score. Br. J. Radiol. Vol. 72(858) : 569–78.
Nam H.S., Kweon S.S., Zmuda J. M. [et al.] (2013). Racialethnic differences in bone mineral density among older women. Journal of Bone and Mineral Metabolism. Vol. 31(2) : 190–98.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.