How to Cite
Abstract
Тяжка травма кінцівок має стійку тенденцію до збільшення питомої ваги в структурі загалом у світі, що пов’язано із розвитком технологій цивільного та військового спрямування. Стосовно України обидва компоненти на разі є актуальними із переважанням останнього. Проблема тяжко травмованої кінцівки не була пріорітетом останніх років у вітчизняній літературі, за винятком поодиноких робіт. Відповідно, визначення поняття в українському професійному медичному середовищі також відсутнє. Англомовна література оперує терміном “mangled extremity” – розтрощена кінцівка. Bumbasirevich M. [1] дає таке визначення терміну “mangled extremity” – поняття, що описує або характеризує травму, викликану пересіченням, розтягненням, або розчавленням; результатом цієї травми є стан, що робить кінцівку unrecognizable (невпізнаною – буквальний переклад). Розтрощена кінцівка зазвичай є наслідком значної травми, що залучає всі анатомічні структури (шкіра, м’язи, кістка, судини, нерви). В літературі термін розтрощення використовують для описання відривних ушкоджень, відкритих переломів, вибухових травм, повних або неповних травматичних ампутацій. Вогнепальна травма, як різновид тяжкого ушкодження кінцівки, може в деяких випадках поступатись місцем лише транспортній травмі.
Більшість розтрощень кінцівок викликані високою енергією і часто поєднуються з ушкодженнями інших анатомічних ділянок. Через це концепція “спочатку життя, потім кінцівка” і нині є визначальною при лікуванні таких пацієнтів.
Безумовні успіхи сучасної медицини сприяли перегляду багатьох тактичних концепцій, проте намагання зберегти кінцівку не повинно спричиняти “тріумф техніки над здоровим глуздом” [2].
Як тільки боротьба за життя пораненого перестає бути першочерговою задачею, розтрощена, але жива кінцівка стає головним болем хірурга, пацієнта та його родичів. Намагання знайти розумну межу між реконструктивно-відновною хірургією та ампутацією викликали до життя системи оцінки тяжко травмованої кінцівки. Кожна із систем має свої переваги та недоліки, вони продовжують бути темою наукових досліджень, дискусій та спроб удосконалення. Вітчизняна література практично не висвітлює застосування означених систем оцінки, хоча в умовах теперішньої повномасштабної війни знайомство з ними абсолютно необхідне не лише практичним лікарям військової та цивільної ланки, але і медичним адміністраторам усіх рівнів.
Методичні рекомендації підготовлені за результатами науково-дослідної роботи “Прогнозування результатів відновного лікування та розробка показань до ампутацій у пацієнтів із бойовою травмою нижньої кінцівки”, № державної реєстрації 0120U105680, термін виконання: 2024 – 2026 рр.
Методичні рекомендації видаються в Україні вперше, призначені для цивільних та військових лікарів: ортопедів-травматологів, хірургів, судинних хірургів.
References
Bumbasirevic M, Stevanovic M, Lesic A, Atkinson HDE. Current management of the mangled upper extremity. Int Orthop. 2012;36(11):2189-95. doi: 10.1007/s00264-012-1638-y.
Shanmuganathan R. The utility of scores in the decision to salvage or amputation in severely injured limbs. Indian J Orthop. 2008;42(4):368-76. doi: 10.4103/0019-5413.43371.
Tscherne H, Oestern HJ. A new classification of soft-tissue damage in open and closed fractures (author’s transl). Unfallheilkunde. 1982;85(3):111-5. PMID: 7090085.
Seekamp A, Kontopp H, Tscherne H. Hannover fracture scale ‘98: reevaluation and new prospects for an established score system. Unfallchirurg. 2001;104(7):601-10. doi: 10.1007/s001130170090.
Gregory RT, Gould RJ, Peclet M, Wagner JS, Gilbert DA, Wheeler JR et al. The mangled extremity syndrome (M.E.S.): a severity grading system for multisystem injury of the extremity. J Trauma. 1985;25(12):1147-50. PMID: 3934398.
Howe HR Jr, Poole GV Jr, Hansen KJ, Clark T, Plonk GW, Koman LA, Pennell TC. Salvage of lower extremities following combined orthopedic and vascular trauma. A predictive salvage index. Am Surg. 1987;53:205-8. PMID: 3579025.
Russell WL, Sailors DM, Whittle TB, Fisher DF Jr, Burns RP. Limb salvage versus traumatic amputation. A decision based on a seven-part predictive index. Ann Surg. 1991;213(5):473-81. doi: 10.1097/00000658-199105000-00013.
Bosse MJ, MacKenzie EJ, Kellam JF, Burgess AR, Webb LX, Swiontkowski MF et al. A prospective evaluation of the clinical utility of the lower extremity injury-severity scores. J Bone Joint Surg Am. 2001;83(1):3-14. doi: 10.2106/00004623-200101000-00002.
Johansen K, Daines M, Howey T, Helfet D, Hansen ST Jr. Objective criteria accurately predict amputation following lower extremity trauma. J Trauma. 1990;30(5):568-73. doi: 10.1097/00005373-199005000-00007.
Rush RM, Kjorstad R, Starnes BW, Arrington E, Devine JD, Andersen CA. Application of the Mangled Extremity Severity Score in a combat setting. Mil Med. 2007;172(7):777-81. doi: 10.7205/milmed.172.7.777.
Brown KV, Ramasamy A, McLeod J, Stapley S, Clasper JC. Predicting the need for early amputation in ballistic mangled extremity injuries. J Trauma. 2009;66(4 Suppl):S93-7; discussion S97-8. doi: 10.1097/TA.0b013e31819cdcb0.
Ege T, Unlu A, Tas H, Bek D, Turkan S, Cetinkaya A. Reliability of the mangled extremity severity score in combat related upper and lower extremity injuries. Indian J Orthop. 2015;49(6):656-60. doi: 10.4103/0019-5413.168759.
Rajasekaran S, Naresh Babu J, Dheenadayalan J, Shetty AP, Sundarajan SR, Kumar M et al. A score for predicting salvage and outcome in Gustilo type-IIIA and type-IIIB open tibial fractures. J Bone Joint Surg Br. 2006;88(10):1351-60. doi: 10.1302/0301-620X.88B10.17631.
McNamara MG, Heckman JD, Corley FG. Severe open fractures of the lower extremity: a retrospective evaluation of the Mangled Extremity Severity Score (MESS). J Orthop Trauma. 1994;8(2):81-7. doi: 10.1097/00005131-199404000-00001.
Savetsky IL, Aschen SZ, Salibian AA, Howard K, Lee Z-H, Frangos SG, Thanik VD. A novel mangled upper extremity injury assessment score. Plast Reconstr Surg Glob Open. 2019;7(9):e2449. doi: 10.1097/GOX.0000000000002449.
O'Sullivan ST, O'Sullivan M, Pasha N, O'Shaughnessy M, O'Connor TP. Is it possible to predict limb viability in complex Gustilo IIIB and IIIC tibial fractures? A comparison of two predictive indices. Injury. 1997;28(9-10):639-42. doi: 10.1016/s0020-1383(97)00134-4.
Kumar MK, Badole C, Patond K. Salvage versus amputation: Utility of mangled extremity severity score in severely injured lower limbs. Indian J Orthop. 2007;41(3):183-7. doi: 10.4103/0019-5413.33679.
Gifford SM, Aidinian G, Clouse D, Fox CJ, Porras CA, Jones WT et al. From the southern association for vascular surgery effect of temporary shunting on extremity vascular injury: an outcome analysis from the global war on terror vascular injury initiative. J Vasc Surg. 2009;50(3):549-55. doi: 10.1016/j.jvs.2009.03.051.
Fodor L, Sobec R, Sita-Alb L, Fodor M, Ciuce C. Mangled lower extremity: can we trust the amputation scores? Int J Burns Trauma. 2012;2(1):51-8. PMID: 22928167.
Лябах А.П., Деркач Р.В., Костогриз О.А. Шкала MESS при бойовій травмі кінцівок: ампутація чи збереження? Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2022; 114(3):15-20. doi: 10.37647/0132-2486-2022-114-3-15-20.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.